Український бренд Bevza презентував колекцію ялинкових іграшок "П'ять колосків", назва якої відсилає до радянського закону, що призвів до Голодомору 1932–1933 років. Це спричинило шквал критики в соцмережах.
Колекцію представили 18 листопада — за кілька днів до Дня пам'яті жертв Голодоморів. До неї увійшло 5 прикрас у формі колосків – чотири золоті та один "обпалений". Вартість набору становила 3950 гривень.
"Це історія українського минулого — часу, коли навіть жменя зерна могла стати причиною переслідування. Воно нагадує, що попри репресії, втрати й випробування українці завжди боролися за життя, шануючи землю, працю та спадок поколінь. Сьогодні ці колоски постають як потужний символ стійкості, надії та нерозривного зв’язку між поколіннями", — анонсував бренд.
У команді Bevza зазначили, що колоски "уособлюють відродження, надію та єдність поколінь, стаючи оберегом вашого святкового дому".
Громадськість розкритикувала задум бренду, тож серію зняли з продажу.
Як українці відреагували на сет ялинкових прикрас "П'ять колосків"
У коментарях під дописом про колекцію користувачі звинуватили Bevza у відсутності етнічної та культурної чутливості, у комерціалізації національної трагедії, цинізмі й аморальності, а також пригадали історичний контекст.
"Так званий закон про 5 колосків — то про смерть у муках. Про божевілля від голоду. Про канібалізм. Про мільйони знищених і сотні тисяч ненароджених. П'ять колосків — символ Голодомору, геноциду українського народу. Яка новорічна прикраса? Яка стійкість? Яка потужність? То про страшну смерть, дуже страшну", — написали в коментарях.
Також на ситуацію відреагувала директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак. Вона пояснила суть радянської постанови, а також наголосила:
"Люди добрі, що з вами? Невже ви живете настільки в іншій реальності? Невже ви бодай рамково не знаєте основу основ — історію цієї країни в якій живете, і невже словосполучення «5 колосків» не проявляється стійким образом у ваших головах? Ви справді повісите це на ялинку?".
Журналіст і військовослужбовець Євген Спірін, своєю чергою, зіронізував, що команда Bevza могла б випустити ще "костюми в садочок малюкам у вигляді форми ГУЛАГу". А документаторка воєнних злочинів Ганна Мамонова припустила, що серед наступних іграшок бренду можуть бути "новорічний шахед", "убивчий іскандер", "зруйнований бомбою драмтеатр у Маріуполі".
Експертка з нематеріальної спадщини з Офісу підтримки відновлення Юлія Савостіна теж прокоментувала рішення бренду. Вона вважає його спекулятивним та невдалим, однак згадує й особисту історію дизайнерки Світлани Бевзи.
У дописі Савостіної йдеться про те, що бренд вперше використав цей символ ще у 2018-му, випустивши сережки у вигляді колосків хліба. Після початку повномасштабного вторгнення ці прикраси набули більшої популярності, адже "українські жінки прагнули розповісти всіма способами про Україну, її трагедію і її символи". Коли ж світ побачив випалені росіянами поля, бренд додав сережки з чорним, обвугленим колоском.
"Я не знаю, в який момент хтось вирішив повісити їх на ялинку. Скоріш за все — це бажання знайти ще один канал комунікації. Який виявився страшенно невдалим. Включно з привʼязкою саме до п'ятьох колосків, а не до спаленого поля", — висловилася Юлія Савостіна.
Вона додала, що дизайнерку не потрібно "кенселити", адже бренд зможе зреагувати на вимогу суспільства ставитися уважніше до тем, які порушує модна індустрія: "Наша злість, втома і розчарування — не через невдалу колекцію. Вони через неможливість впливати на події. А на Світлану ми можемо впливати набагато коректніше, бо вона точно не ворог".
Заява бренду Bevza
У відповідь на критику дизайнерка Світлана Бевза вийшла із публічною заявою: "Сенс, вкладений у створення даних прикрас, — це насамперед шана силі до виживання українського народу, памʼять про кожного українця, хто не зустріне більше Різдво, нагадування про те, через що пройшли попередні покоління, і яку ціну ми платимо зараз заради різдвяних ялинок та збереження українських символів. І колоски — одні із символів цієї боротьби".
Про "Закон про п'ять колосків"
"Закон про п'ять колосків" — це неофіційна назва радянської постанови від 7 серпня 1932 року, яка жорстоко карала за розкрадання "соціалістичного майна". Навіть збирання кількох колосків на колгоспному полі каралося розстрілом, конфіскацією майна або тривалими термінами ув'язнення. Постанова стала однією з ключових причин та інструментів Голодомору.
За даними, опублікованими Українським інститутом національної пам'яті, за 5 місяців за цією постановою було засуджено 54 645 людей, з них 2110 – до страти.
Зазначимо, що від Голодомору в Україні 1932–1933 років загинуло щонайменше 3,9 мільйона людей.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
