Дослідники з Данії та міжнародної команди випробовують використання атомарного кисню — газу, що міститься на низькій навколоземній орбіті, — для відновлення потемнілих білих акцентів на роботах старих майстрів.
Про це повідомляє The Art Newspaper.
На початку 2000-х фахівці Національної галереї Данії (Statens Museum for Kunst, SMK) помітили, що білі акценти на малюнках Ганса Гольбейна, Абрагама Блумарта, К. В. Еккерсберга та інших авторів швидко темнішають. Це стосувалося приблизно половини з 800 робіт, виконаних крейдою, вугіллям або олівцем і доповнених свинцевим білилом. Ще близько 200 графічних робіт з Королівської бібліотеки Копенгагена також зазнали змін.
Замість традиційних методів із використанням пероксиду водню, які можуть пошкодити твори, команда Moxy Project пропонує інноваційний підхід — атомарний кисень. Цей газ у низькій орбіті активно руйнує органічні забруднення, перетворюючи їх на газоподібні сполуки без контакту з поверхнею. Технологію вже успішно протестували на лабораторних зразках, і дослідники планують створити робочий прототип до кінця 2026 року.
Поки що в SMK зосереджуються на поліпшенні клімат-контролю та фільтрації повітря, щоб зупинити подальше потемніння. Але вчені переконані: космічне рішення може стати проривом у збереженні графіки старих майстрів.
Як ще можна реставрувати роботи
Дослідники Массачусетського технологічного інституту створили швидкий і недорогий метод відновлення старовинних картин за допомогою штучного інтелекту та цифрової реконструкції.
Технологія, яку розробив аспірант Алекс Качкін, дозволяє повертати до експонування роботи, що раніше вважали занадто затратними для традиційної реставрації. На прикладі картини XV століття "Поклоніння у Прадо" команда відновила понад 5 тисяч пошкоджених ділянок, створивши цифрову маску ушкоджень і точно підібравши кольори. Маску друкують на прозорому полімері, який накладають на оригінал без ризику для нього та легко знімають за потреби.
Метод придатний лише для картин із лакованою гладкою поверхнею та не рекомендується для шедеврів, але він відкриває нові можливості для збереження менш відомих творів у музейних фондах.
Професор Гартмут Куцке з Університету Осло назвав підхід перспективним для демократизації доступу до мистецтва. Водночас дослідники підкреслюють потребу в етичному обговоренні — зокрема, щодо меж цифрового втручання та впливу на сприйняття оригінальних робіт.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, диіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
