Рамзес Контрерас уже більш ніж 100 днів танцює під українські пісні (Ziferblat, Schmalgauzen, Катя Chilly, DakhaBrakha)та виставляє відео цього у TikTok.
Сам він поки ще не був в Україні. Він американець венесуельського походження — його батьки переїхали до Сполучених Штатів із Венесуели. А з українською культурою хлопець познайомився завдяки своїй дівчині-українці Вероніці.
Суспільне Культура поспілкувалася з Рамзесом про його челендж із танцями у TikTok, сценарій до фільму, знайомство з українською культурою, улюблені українські пісні та найближчі плани.
Розкажіть, будь ласка, трохи про себе. Яка ваша професія, чим ви заробляєте для життя? Також у вас в TikTok прикріплене посилання на сценарій: ви плануєте знімати короткий метр чи ставити виставу?
Мене звати Рамзес Контрерас і я професійний танцівник, актор, режисер і сценарист. Я завжди любив займатися творчістю, почавши з інструменту, який був мені найдоступнішим — мого тіла. Я досліджував, як моє тіло може рухатися в просторі та які форми може створювати. У дорослому віці я отримав доступ до більшої кількості форм гри, зокрема до зйомок, монтажу і написання сценаріїв.
За останні два роки я завершив сценарій, який зростав у моєму серці протягом останнього десятиліття. Він називається "Що вона зробила зі мною". Історія розповідає про сексуальне насильство, яке я пережив у 17 років з боку 33-річної режисерки з моєї танцювальної студії — я знав її як менторку, найкращу подругу та як материнську фігуру. Цією історією я вшановую біль і зраду, які тоді відчував, і водночас підкреслюю добро та радість, які також наповнювали моє життя. Це буде художній фільм. Зараз я шукаю потрібну людину, яка стане свідком цього і вкаже шлях для наступного кроку мого сценарію. Ця людина має зрозуміти його, відчути зв'язок з ним і мати фінансові можливості, щоб зрушити роботу з мертвої точки. Я з нетерпінням чекаю на цю зустріч.
Поза творчістю я люблю проводити час зі своєю партнеркою Веронікою — вона фешн-дизайнерка та власниця бренду Zirka. Ми зустрічаємося з друзями, разом ходимо на вистави, танці, маємо спільні ритуали. Ми шануємо природу навколо нас, сидячи з нею і висловлюючи їй свою вдячність, де б ми не були. Ми любимо дивитися фільми й нещодавно разом захопилися аніме (зараз дивимося Jujutsu Kaisen). І любимо подорожувати, коли є на це кошти. Ще кілька речей про мене: я люблю йогурт, я великий шанувальник мостів та тунелів і можу дуже довго стояти на руках.
Як і коли відбулося ваше знайомство з Україною та її культурою? Чи відвідували ви Україну?
Моя партнерка Вероніка, сильна та смілива українська жінка, показала мені силу і красу України. Вона іммігрувала зі свого містечка під Києвом до Юти у 2015 році. Сам я народився в Юті, хоча мої батьки іммігрували сюди з Венесуели. Тож обидві наші родини приїхали сюди з протилежних кінців світу, і я знаю, що це доля попрацювала, щоби ми могли зустрітися.
Ми розділяємо наше кохання протягом року і чотирьох місяців, для мене честь спостерігати за її величчю. Вона познайомила мене з усім українським, і тепер я їм сметану з усім.
Разом ми відвідаємо Україну, коли прийде час, і вона покаже мені свій дім, свою культуру, свою країну і свій народ. Я з нетерпінням і хвилюванням чекаю на цей день. Знаю, що закохаюся в Україну ще більше, ніж закоханий зараз.
Як зародилася ідея записувати щодня танці під українські пісні? Що вас на це надихнуло?
Я вирішив щодня танцювати під українські пісні через любов до моєї партнерки, любов до України та любов до мистецтва, яке творить український народ. Це основа того, чому я це роблю.
Крім любові це мій спосіб поділитися українською культурою з тими, кого я люблю, зі своєю спільнотою та всіма, хто за мною слідкує. Росія безперервно протягом трьох років вчиняє терор в Україні — я почувався безпорадно та безнадійно, спостерігаючи за цим здалеку.
У стрічці в Instagram виринали відео цього жаху. Мені страшно і боляче щоразу, коли я бачу, як людей мучать просто тому, що вони люди. У США легше відвернутися, удати, що проблеми не існує, поводитися так, ніби війна деінде та не має на нас жодного впливу. Але це не так, і ми повинні це визнати. Водночас розумію, що за цим важко спостерігати. Ми не еволюціонували настільки, щоби спостерігати за терором на такому екстремальному рівні. Відчуття надзвичайної безнадії, особливо коли ми не можемо нічого змінити, а наші лідери майже нічого не роблять, щоб зупинити ці звірства, попри те, що цього хоче населення загалом.
Знаючи це, я усвідомив, що найпростіший спосіб змінити наратив про Україну як країну, що перебуває в стані війни, — це ознайомити людей з мистецтвом, яке походить з України. Мистецтво — це універсальна мова, і через мистецтво ми можемо побачити людяність одне одного. Ось чому я танцюю під українську музику. І я танцюю під неї, тому що вона неймовірна. Сила України — неймовірна. Я завжди натхненний.
Як обираєте пісні? Чи допомагає вам хтось із підбором? Можливо, якихось виконавців ви додали у свій плейліст?
Вероніка вперше познайомила мене з українськими піснями. Спершу я брав багато пісень із плейліста, який вона створила ще на початку повномасштабної війни. Потім я самостійно дізнався про багатьох артистів, за якими слідкував в Instagram, та завдяки пошуку в Spotify. Потім я отримав багато рекомендацій у коментарях, за які вдячний.
Я додав дуже багато українських пісень у свою бібліотеку в Spotify. Гурт, у який я закохався найбільше, — це DakhaBrakha. Я в захваті! Ми ходили на їхній концерт у квітні й це був найкращий концерт за весь час.
Це майже неможливо відповісти на питання, які мої улюблені пісні. Тому ось 6 найулюбленіших:
- Baby — DakhaBrakha;
- Слава Сонцю — Gerdan Theatre;
- Світло — Скай;
- Людина — Dakh Daughters;
- Кохала — Марія Квітка;
- Ти лише мить — Тонка.
У вас уже вийшло 127 відео (кількість на момент розмови — Ред.). Як довго плануєте продовжувати челендж?
Моєю початковою метою було 100 відео. Але я не захотів зупинятися, коли цього досягнув. Тож моя наступна мета — цілий рік, 365 днів танцювати під українські пісні. А далі — хто знає. Це може стати справою протягом усього життя.
Які відгуки отримуєте про свій челендж? Що вас надихає продовжувати?
Люди мене неймовірно підтримують у челенджі. Зі мною багато разів ділилися, що раді дізнатися та досліджувати українську музику, а також додали пісні до плейлістів.
Це неймовірна магія, що я та українська музика сплелися воєдино і можемо говорити зі світом.
Причина, чому Україна під тиском, полягає у тому, наскільки вона сильна. Росія налякана. Вони не можуть впоратися з силою, свободою і прогресивним мисленням України. Я підтримую Україну, і я танцюю за Україну — зараз і завжди. Україна переможе. Слава Україні.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
