Перейти до основного змісту
Перша перемога на "Євробаченні" й не тільки: 11 фактів про Швейцарію

Перша перемога на "Євробаченні" й не тільки: 11 фактів про Швейцарію

Селін Діон перемогла на "Євробаченні" від Швейцарії
Селін Діон після фіналу "Євробачення-1988". Getty Images/Sobli/RDB/ullstein bild

Цієї весни до Швейцарії прикута увага пісенних фанів з усього світу, адже цьогоріч у країні проходить "Євробачення". У місті Базель відбудуться півфінали та грандфінал конкурсу. Україну представляє гурт Ziferblat із піснею Bird of Pray, він виступить у першому півфіналі — за прогнозами букмекерів, гурт є одним із фаворитів на вихід до фіналу.

Але що нам відомо про цю маленьку країну в центрі Європи?

Віталіна Моцик для Суспільне Культура зібрала 11 фактів про Швейцарію, які ознайомлять з її культурою та менталітетом.

Нейтралітет Швейцарії

Швейцарія є політично неупередженою державою, а нейтралітет є одним із головних принципів швейцарської зовнішньої політики.

Нейтралітет означає те, що держава, яка його дотримується, не бере участі у збройних конфліктах. Ця політика є добровільною та спрямована на забезпечення зовнішньої безпеки та сприянню миру.

З 1516-го, після поразки від французів у битві під Мариньяно, Швейцарія дотримується нейтралітету. Офіційно нейтралітет країни великі держави Європи визнали 20 листопада 1815 року в Паризькому договорі, відтоді Швейцарія жодного разу не перебувала у стані міжнародної війни.

Швейцарія захищає свій кордон від бойових дій між Францією та Німеччиною
Швейцарія захищає свій кордон від воєнний дій між Францією та Німеччиною, 18 жовтня 1939 року. Getty Images

Під час Другої світової війни Швейцарія зберегла нейтралітет, попри тиск із боку нацистської Німеччини та союзників вона уникла окупації та прямих бойових дій.

У наш час країна провадить активну зовнішню політику та бере участь у миротворчих ініціативах по всьому світу. Однак, попри нейтралітет, вона зберігає своє право на самооборону. У зонах, де діє мандат ООН, Швейцарія надає права на транзит, проте не для воєнних дій, а лише для гуманітарних перевезень.

Чотири національні мови

Чотирма національними мовами Швейцарії є німецька, французька, італійська та ретороманська. Мовне різноманіття інтегроване у політичне та соціальне життя країни.

Швейцарія сформувалась як конфедерація різних районів, які називаються кантонами, кожен з яких має свою мовну та культурну спадщину. Федералізм Швейцарії поважає автономію кантонів, які мають право обирати свою офіційну мову.

Багатомовність спричинена історичним та культурним розвитком, а також географічним положенням країни. Швейцарія розташована між Німеччиною, Францією, Італією та Австрією і протягом своєї історії перебувала під впливом різних культур.

Найпоширенішою мовою, якою розмовляє 60 % населення, країни є німецька. Приблизно 20 % громадян розмовляють французькою мовою. Італійська мова більш поширена на півдні країни, біля кордону з Італією, 8 % жителів є італомовними. Ретороманська мова — це мова меншини, залишок стародавньої латинської мови, яка збереглася в Альпах.

Одна з найбезпечніших країн світу

Швейцарія стабільно потрапляє до списку найбезпечніших країн світу. Однією з ключових рис швейцарського суспільства є низький рівень злочинності. До прикладу, насильницькі злочини у Швейцарії трапляються набагато рідше, ніж в інших країнах. Безпека в країні — не лише правило, але і частина повсякдення, де люди почуваються спокійно, а захист громадян — пріоритет держави.

Варто згадати і про те, що громадяни Швейцарії мають один із найвищих показників володіння зброєю. Однак зброя тут не сприймається як символ насильства, а є частиною громадянської культури, що базується на законах та відповідальності.

Перше "Євробачення" і перший переможець

Перший раз "Євробачення" відбулося 69 років тому, в місті Лугано. До того ж тоді перемогла саме представниця Швейцарії — Ліз Ассія з піснею Refrain.

Однак за всю історію конкурсу Швейцарія лише три рази посідала перше місце. Другою переможницею стала канадка Селін Діон із піснею Ne partez pas sans moi — у 1988 році.

Сама артистка згадувала, що для неї участь в "Євробаченні" була дивною пригодою. В інтерв'ю вона сказала: "Мені зателефонували і я була в Монреалі, де жила. Мені, франко-канадці, запропонували приїхати до Ірландії та представити Швейцарію на пісенному конкурсі. Я подумала: як люди в Швейцарії сприймуть хто я, звідки я — але поїхала". Зрештою Селін Діон взяла гран-прі та назавжди вписала своє ім'я в історію музики.

Nemo, факти про Швейцарію
Nemo зі Швейцарії перемогли на "Євробаченні-2024". EBU

Утретє Швейцарія перемогла на "Євробаченні" 2024 року. Виконавці Nemo з піснею The Code набрали 591 бал, і стали першою небінарною людиною, що перемогла в конкурсі. У своїй переможній пісні вони розповідають про усвідомлення небінарної ідентичності, заявивши, що це дало їм "свободу". А участь у конкурсі дасть можливість "відстоювати всю спільноту ЛГБТКІА+".

Швейцарський шоколад

Швейцарський шоколад вважається одним із найкращих у світі. Шоколадна промисловість країни ґрунтується на традиціях, але і вводить новітні техніки. Нові рецепти та технології розробляються регулярно. Часто це невеликі зміни, які покращують виробничий процес. Багато відомих брендів шоколаду походять саме із цієї країни.

Ще у 1819 році Франсуа-Луї Кайє відкрив свою першу шоколадну фабрику та. Шоколад Cailler, який має назву від прізвища свого засновника, і до сьогодні має популярність.

Перша перемога на "Євробаченні" й не тільки: 11 фактів про Швейцарію
Шоколад у Швейцарії. Unsplash/Marquise de Photographie

Шоколатьє Філіп Сушард також відкрив одну з перших шоколадних фабрик в країні у 1826 році. Рецепт продукту ретельно охороняли від конкурентів, а сьогодні ми знаємо цей шоколад як бренд Milka, який є найбільш впізнаваним у світі.

Варто згадати, що У 1875 році швейцарський шоколатьє Даніель Петер створив перший у світі молочний шоколад, змішавши какао з сухим молоком, яке розробив Анрі Нестле.

Швейцарські шоколадні компанії запевняють, що підтримують високі стандарти якості та безпеки продукції. Асоціація швейцарських виробників шоколаду наголошує на важливості перевірки якості какао-бобів, ретельного очищення та подрібнення їх перед виготовленням шоколаду. Згідно з вимогами Швейцарського федерального управління з безпеки харчових продуктів та ветеринарії, у первинній продукції мають бути відсутні пестициди, мікотоксини, важкі метали та поліциклічні ароматичні вуглеводні.

Швейцарські годинники

Швейцарські годинники є символом престижу, якості та точності. Їхня історія починається з XVI століття, коли майстри із Женеви розвивали годинникове мистецтво, поєднуючи ювелірну точність з інженерними нововведеннями.

Саме швейцарські майстри першими створили водонепроникний корпус, автоматичний завод і навіть турбійон — механізм, що компенсує вплив гравітації на хід годинника.

Годинники виробляються часто вручну та проходять жорсткий контроль якості, який передбачає тестування точності, водостійкості та зносостійкості.

У наш час маркування Swiss Made на виробі — символ розкоші, високих стандартів та допомагає відрізнити оригінал від підробки. Якщо годинник має таке маркування — це означає, щонайменше 60 % його виробництва виконано у Швейцарії, а фінальне складання і тестування пройдене також на її території.

Світовий центр дипломатії

Швейцарія є одним із найважливіших центрів міжнародної дипломатії. У Женеві розміщуються понад 200 міжнародних організацій, серед яких Європейське відділення ООН, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародний Червоний хрест, Всесвітня організація торгівлі (ВТО), Міжнародна організація праці (МОП) та багато інших. Саме у Швейцарії часто проходять мирні переговори, зустрічі світових лідерів і важливі саміти.

Перша перемога на "Євробаченні" й не тільки: 11 фактів про Швейцарію
Європейське відділення ООН у Женеві. Unsplash/Mathias Reding

Нейтралітет країни, високий рівень безпеки та стабільності зробили її центром для розміщення світових інституцій. Також Швейцарія надає платформу для переговорів та активно підтримує глобальні ініціативи.

Швейцарія не має офіційної столиці

Женеву, Цюрих або Берн часто вважають столицями країни, але жодне з цих міст не має такого статусу.

Де-факто столицею можна вважати місто Берн, адже тут розташовується федеральний уряд, парламент та канцелярія, але де-юре Швейцарія не має офіційно затвердженої столиці в конституції.

Берн — столиця Швейцарії? Факти про Швейцарію
Місто Берн, Швейцарія. Unsplash/Andreas Fischinger

З історичного погляду, це можна пояснити тим, що з 1291 по 1848 роки Швейцарія була конфедерацією — союзом незалежних кантонів, які були автономними одне від одного. Але у 1847 році відбувається громадянська війна між католицьким та протестантським кантонами, де останні здобули перемогу та утворили державу з єдиною політичною владою. Попри це кожен кантон і надалі продовжував жити за власною конституцією, зі своїм урядом та своєю столицею.

Найбезпечніша банківська система

Швейцарська банківська система має репутацію надійної структури, яка забезпечує високий рівень конфіденційності та безпеки для своїх клієнтів.

У роки криз та фінансової нестабільності швейцарські банки зберігали довіру вкладників завдяки високим стандартам регулювання та управління. Навіть у часи Другої світової війни нацисти зберігали свої заощадження саме у швейцарських банках.

Швейцарія є світовим лідером у наданні міжнародних послуг з управління фінансами, з часткою ринку 25 %. У країні налічується близько 240 банків, більшість з яких мають статус міжнародних.

Вигаданий національний герой

Вільгельм Телль — національний герой Швейцарії, який є символом боротьби за свободу та незалежність. За легендою, він відмовився поклонитися капелюху австрійського намісника Гесслера, за що отримав покарання — влучити стрілою в яблуко, яке поклали на голову його сина. Телль, на диво всім, зробив це, але потім зізнався, що мав другу стрілу, щоб вбити намісника в разі невдачі. За це його і заарештували. Але Вільгельму вдалося втекти та вбити Гесслера.

Вільгельм Телль: 11 фактів про Швейцарію
Скульптура Вільгельму Теллю та його сину, Урі, Швейцарія. Getty Images

Легенда про Вільгельма Телля, хоч і є дуже популярною у швейцарській культурі, вважається історично неправдивою. Тобто, найімовірніше, що Вільгельма Телля не існувало, це збірний фольклорний образ, але історія про нього стала національною легендою. Подія, описана в легенді, символізує непокору та початок боротьби за незалежність.

Музична культура Швейцарії

Cаме у Швейцарії народилися Франк Мартін та Артур Онеґґер — всесвітньо відомі композитори, які зробили внесок у світову музичну спадщину. Перший відомий своєю Pacific 231 та "Королем Давидом", тоді як інший поєднував у своїй музиці елементи бароко та класики.

Традиційна, народна музика країни пов'язана з природою, сільським життям та горами. Фольклорна творчість відображена йодлі та альпійському розі. Раніше цей стиль співу та музичний інструмент використовували пастухи для спілкування між долинами, а сьогодні це символи національної ідентичності Швейцарії.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок