З'явилося нове двомовне онлайн-видання Re/visions, яке щомісяця публікуватиме тематичні випуски, присвячені осмисленню сучасності крізь призму культури, досвіду та колективної пам'яті. Видання виходить українською та англійською мовами.
Про це повідомила шеф-редакторка видання Дарія Бадьйор.
Як вона пояснила в ефірі Радіо Культура, концепція Re/visions полягає в щомісячній ревізії знайомих нам понять — слів, феноменів, категорій — через тексти, інтерв'ю, візуальні нариси, які допомагають глибше розуміти й себе, і сучасність.
"Ідея полягала в тому, щоб щомісяця брати якийсь термін або феномен, або ж пару термінів, які працюють у динаміці, і, власне, обертатися довкола них. Намагатися зрозуміти, що вони означають для нас сьогоднішніх, для нас минулих, і як ці поняття формують світ, у якому ми живемо. Тобто ідея — це своєрідна ревізія речей, які, здавалося б, нам дуже знайомі", — зазначає Бадьйор.
Структура та жанри
Re/visions складається з п'яти розділів:
- "Розмови" — інтерв'ю з дієвцями культури;
- "Контекст" — есеї;
- "Рецензії" — тексти про кіно, книги, мистецькі проєкти;
- "Люди" — профілі або нариси про тих, чий досвід є важливим для обговорення певної теми;
- "Візуальне" — експериментальний формат, де автори рефлексують над фотографіями, архівними матеріалами або сучасними візуальними образами.
"П'ятий розділ для нас самих є експериментальним. Ми будемо пробувати його в різних форматах. Думаю, що в нього не буде чіткого або стандартного вигляду. Писатимемо і про родинну фотографію, і про архівні речі, і про сучасне. Наприклад, одна людина писатиме про якусь фотографію — про те, що на ній зображено, або, що, можливо, ще важливіше — про те, чого на ній немає і чому", — додає редакторка.
Випуск 1: "Горе і зцілення"
Перший випуск Re/visions вийшов у четвертий рік повномасштабної війни Росії проти України й зосереджується на темі втрати, туги та можливості віднайти зцілення. Цей випуск поєднує особисті, суспільні й політичні ракурси переживання горя. Тут є тексти про психічну реальність після втрати, про те, як суспільства пам'ятають загиблих у війнах, і про дуже інтимну історію догляду за садом, що став місцем внутрішнього зцілення.
У випуск увійшли:
- інтерв'ю Дарії Бадьйор з психоаналітикинею Беатріс Патсалідес Гофман про втрату, агентність і справедливість;
- есе Марини Степанської "Сад залишається" про втрату матері й простір турботи;
- інтерв'ю з дослідником пам'яті Мішею Габовичем та істориком Миколою Гоманюком про меморіальну політику в Україні;
- візуальний текст Еріки Німіс про світлину 1938 року з родинного альбому;
- рецензія Юрія Грицини на документальний фільм "Мирні люди" Оксани Карпович;
- есе Івана Козленка про Сергія Параджанова — enfant terrible радянського кіно.
Ідею видання Дарія Бадьйор розробляла разом із Софією Дяк. До команди долучилися редактори, перекладачі, автори й ілюстратори, зокрема: Наталі Нуґайред, Аліса Гоц, Анна Процюк, Ольга Любарська, Женя Олійник, Анастасія Меднікова, Юрій Грицина, Марина Степанська, Еріка Німіс, Іван Козленко та інші.
Про шеф-редакторку
Дарія Бадьйор — критикиня, редакторка й кінокураторка з Києва. Упродовж кількох років керувала відділом "Культура" в українському онлайн-виданні LB.ua.
З 2021 року працює як фрилансерка: упорядковувала серії публікацій про комеморацію подій 1941 року, відбудову України під час і після повномасштабної війни, публікувалася в Der Tagesspiegel, The Independent, Hyperallergic, Osteuropa, Dwutygodnik та інших міжнародних медіа.
Членкиня підготовчого комітету European Press Prize, співкураторка кінофестивалю "Київський тиждень критики".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
