Згенеровано з допомогою ШІ
У Національному заповіднику «Софія Київська» 24 вересня розпочала роботу ХІІ Судацька міжнародна наукова конференція «Причорномор'я, Крим, Русь в історії та культурі». Вона триває два дні та присвячена 80-річчю з дня народження доктора історичних наук Ігоря Баранова — багаторічного керівника Судацької археологічної експедиції.
Кореспондентка Суспільне Крим відвідала конференцію.
До окупації Криму конференцію традиційно проводили в Судаку на базі філії Національного заповідника «Софія Київська» — музею «Судацька фортеця». Після окупації Криму захід перенесли до Києва.
У межах конференції працюють дві секції. Одна присвячена пам'яткоохоронній та реставраційній діяльності й проблемам культурної політики, друга — історії культури, мистецтвознавству, історіографії, джерелознавству, археології та музеєзнавству.
Темою одного з виступів цьогорічної конференції стала історія нереалізованої експедиції 1930–1931 років до Ескі-Кермена.
«Це одне з печерних міст Криму, яке вважалося столицею кримських готів — Дорос або Феодоро. Дослідник Рєпніков, який вивчав це городище в 1928 році, висунув теорію про те, що воно знаходиться на околицях Бахчисараї», — розповів доктор історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В'ячеслав Корнієнко.
За його словами, після досліджень Рєпнікова виникла ідея створити спільну радянсько-німецьку експедицію для вивчення готської культури. До участі в ній мали долучитися й українські науковці.
«Грушевський наполягав, що до цієї експедиції потрібно включити вчених Української Академії науки. Адже готське питання є важливи для вивчення історії півдня України. Тобто вже на той час ми бачимо, що не відділяли історію Кримського півострова від історії України», — зазначив Корнієнко.
Від України до експедиції планували залучити археологів із Києва, Харкова та Одеси, а також підсобних працівників. Однак організацію експедиції ускладнила відсутність коштів на добові та інші витрати. Її планували провести у 1931 році, але тоді почалися репресії проти Академії.
За словами Корнієнка, одним із головних ініціаторів експедиції був академік Платонов, якого у 1931 році заарештували. Згодом заарештували й Михайла Грушевського. Через репресії основних ініціаторів питання про організацію експедиції більше не порушували.
Науковець зазначив, що документи про ці плани стали доступнішими після відкриття архівів, зокрема фонду Всеукраїнського археологічного комітету Інституту археології.
«Ці документи цікаві тим, що вони нам показують 1920-ті роки. На той час Крим офіційно був автономною єдиницею в складі Російської Соціалістичної Республіки. Але Крим розглядався саме українськими науковцями з позиції того, що його історія є історією України. Це найважливіше», — сказав Корнієнко.
Судацька фортеця є філією Національного заповідника «Софія Київська» з 1958 року. На території комплексу пам'яток середньовічної археології та архітектури проводили археологічні дослідження та реставраційні роботи. У лютому 2014 року музей вилучили з оперативного управління Національного заповідника «Софія Київська» у зв'язку з окупацією Криму Росією.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
