Перейти до основного змісту
Глава МЗС України зустрівся з делегацією кримських татар Туреччини і Румунії: що обговорили

Глава МЗС України зустрівся з делегацією кримських татар Туреччини і Румунії: що обговорили

Лідери громад кримських татар в Туреччині та Румунії, Меджліс та глава МЗС Андрій Сибіга
Лідери громад кримських татар в Туреччині та Румунії, Меджліс та глава МЗС Андрій Сибіга на зустрічі в Києві, 9 жовтня 2024 року. Х/Андрій Сибіга

Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі з керівництвом Меджлісу кримськотатарського народу та лідерами громад кримських татар в Туреччині та Румунії обговорив спільну роботу над просуванням визнання світом депортації 1944 року геноцидом кримських татар.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Про це він повідомив на своєму акаунті в Х (колишній Twitter) 9 жовтня.

"Я подякував їм за підтримку України та за їхні сильні і дружні голоси, що об'єднують наші країни", — зазначив Сибіга.

Він наголосив, що влада України "дуже цінує", що українці та кримські татари гуртуються, аби разом протистояти російській агресії та окупації українських територій.

"Крим — це Україна. Справедливість буде відновлена", – зауважив глава МЗС.

Нагадаємо, кримськотатарська делегація, представники громадських організацій Туреччини та Румунії 8 жовтня приїхали в Україну на два дні, аби підтримати український та кримськотатарський народи в умовах війни та окупації.

Напередодні голова комісії Рійгікогу (естонський парламент) у закордонних справах Марко Міхкельсон від імені 54 депутатів передав до провадження проєкт заяви щодо визнання геноцидом масову депортацію кримськотатарського народу радянською владою 1944 року.

Що відомо про депортацію кримських татар

Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року стала одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму під час Другої світової війни, розповів Суспільне Крим історик й член Крайової ради українців Криму Андрій Іванець.

За його словами, загалом відбувалося кілька великих хвиль виїзду кримських татар зі своєї батьківщини ще за часів царського режиму. Особливо потужна хвиля була після анексії Кримського ханства наприкінці XVIII століття і у середині XIX століття. Тоді виїхало майже 200 тисяч кримських татар. Їм вдалося розпочати своє національне відродження наприкінці XIX століття.

У комуністичного режиму були свої плани на Крим як воєнну базу і потенційно прифронтовий регіон у війні з Туреччиною. Історик зазначив, що сталінському керівництву не давала спокою імперська мрія про захоплення Босфору і Дарданелл, а тому вони вирішили примусово виселити весь кримськотатарський народ з півострова.

Пік насильного переселення відбувався протягом неповних трьох діб: почавшись вночі 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня. Тоді з Криму депортували майже все кримськотатарське населення, близько 180 тисяч людей. Для цього залучили понад 32 тисячі силовиків.

18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Також українська влада засудила політику тоталітарного режиму стосовно утисків корінного народу України: умисні вбивства, серйозні тілесні ушкодження, штучно створені життєві умови для фізичного знищення кримських татар.

У Канаді, Латвії, Литві депортація визнана геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

Топ дня
Вибір редакції
На початок