Кримськотатарська делегація, представники громадських організацій Туреччини та Румунії 8 жовтня приїхали в Україну на два дні, аби підтримати український та кримськотатарський народи в умовах війни та окупації.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це повідомила членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель на своїй сторінці у Facebook.
Серед делегації — члени Світового конгресу кримських татар на чолі з головою Платформи кримськотатарських організацій Туреччини Умітом Шілітом.
На початку свого візиту до України вони разом з українськими представниками вшанували пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Члени делегації поклали квіти біля Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у Києві.
Як зазначив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у Facebook, програма візиту делегації передбачає низку офіційних зустрічей її членів з керівництвом органів держвлади та управління України.
О 18.30 у державному культурному просторі "Кримський дім" делегація проведе зустріч з громадськістю.
Нагадаємо, у сквері Миру у Києві 11 вересня відкрили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Це проєкт покійного архітектора Ірфана Шемседінова. Архітектор сучасного проєкту Меморіалу Микола Семирог-Орлик розповів для Суспільне Крим, як його створювали та про особливе значення цієї пам'ятки.
У першому випуску циклу "Релігія під контролем" від Суспільне Крим розповідали про переслідування окупантами незалежних мусульманських громад та розкривали питання, чому окупований Крим називають півостровом релігійної несвободи.
Що відомо про депортацію кримських татар
Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року стала одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму під час Другої світової війни, розповів Суспільне Крим історик й член Крайової ради українців Криму Андрій Іванець.
За його словами, загалом відбувалося кілька великих хвиль виїзду кримських татар зі своєї батьківщини ще за часів царського режиму. Особливо потужна хвиля була після анексії Кримського ханства наприкінці XVIII століття і у середині XIX століття. Тоді виїхало майже 200 тисяч кримських татар. Їм вдалося розпочати своє національне відродження наприкінці XIX століття.
У комуністичного режиму були свої плани на Крим як воєнну базу і потенційно прифронтовий регіон у війні з Туреччиною. Історик зазначив, що сталінському керівництву не давала спокою імперська мрія про захоплення Босфору і Дарданелл, а тому вони вирішили примусово виселити весь кримськотатарський народ з півострова.
Пік насильного переселення відбувався протягом неповних трьох діб: почавшись вночі 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня. Тоді з Криму депортували майже все кримськотатарське населення, близько 180 тисяч людей. Для цього залучили понад 32 тисячі силовиків.
18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Також українська влада засудила політику тоталітарного режиму стосовно утисків корінного народу України: умисні вбивства, серйозні тілесні ушкодження, штучно створені життєві умови для фізичного знищення кримських татар.
У Канаді, Латвії, Литві депортація визнана геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook