Кримські дипломи не визнають як у світі, так і в Росії, яка окупувала український півострів. Виняток — деякі дружні до РФ латиноамериканські та африканські країни. Проблеми в кримчан виникають не лише з дипломами окупаційних кримських вишів, а й зі шкільними атестатами.
З якими проблемами стикаються учні та студенти, які виїхали з окупованого Криму, а також які нюанси є в процедури щодо визнання документів, що розробляє Міносвіти — розповідає Суспільне Крим.
Кримчанка Анна — студентка другого курсу Національного університету імені Тараса Шевченка. Майбутня програмістка до того, як вступити до Києва, рік провчилася у приватному виші в Москві і збирала гроші, аби дістатися до української столиці. Варіант здобувати вищу освіту в Криму — навіть не розглядала.
"Ті, хто отримують кримський диплом, наприклад, є в мене знайома, яка кримській медичний (університет — ред.) закінчила, вона в Криму і залишиться по факту. Бо в Росії не котується, в Україні — тим паче в Європі взагалі Крим тільки з українськими документами, якщо закінчив до окупації", — зазначила вона.
Старший тренер національної збірної з греко-римської боротьби Ленур Теміров називає документ про вищу освіту, здобуту під час окупації Криму, "дипломом-пасткою". Він до окупації вчився в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського у Сімферополі, у 2014 році залишив тоді вже захоплений росіянами виш. Довчався у Києві.
"Той диплом, який видається там, він ніде не приймається. Не тільки тут. Я знаю такі випадки, що кримський університет не приймається в самій Росії", — сказав Теміров.
Експерт Центру громадянської просвіти "Альменда" Олег Охредько заявив, що в окупованому Криму фіксують нову тенденцію. Студенти кримських вишів намагаються на останній навчальний курс перевестися у вищі навчальні заклади на території РФ, аби отримати російський диплом. Але не всі популярні російські виші йдуть на поступки кримчанам, адже бояться потрапити під санкції.
За його словами, хоч кримська освіта, здобута під час окупації, не визнається у світі, але деякі дружні до Росії латиноамериканські та африканські країни є винятком. Зокрема, Бурунді, Гвінея, Камерун, Малі, Судан, Уганда та Венесуела.
"Відбувся в 2014-2015 роках серйозний відплив іноземців, особливо з медичного вишу через те, що його приєднали до цього КФУ Окупаційний Кримський федеральний університет у Сімферополі. Там буквально на 90% зменшилася кількість студентів. Зараз вони набирають з Індії, із країн Азії, країн Африки їдуть люди", — зазначив Охредько.
Проблеми в кримчан виникають не лише з дипломами кримських вишів, а й зі шкільними атестатами, отриманими на окупованому півострові. Старша донька політв'язня Нарімана Джеляла Аділє — цьогоріч закінчила 9 клас у кримській школі. Після повернення батька з полону цьогоріч, родина перебралася до Києва. Навчання діти продовжують у столичній школі.
"Атестат з 9 класу Криму, він не визнається Україною. І нам запропонували два шляхи з цього питання. "Вам треба знов піти до 9 класу". Тобто вона втрачає ще один рік і вступає до 9 класу. Закінчивши програму 9 класу, отримує цей атестат із середньої освіти і спокійно піде в 10-11 клас. Чи вона йде в 10 клас і протягом року здає екстерном програму за 9 клас і отримує оце ДПАДержавна підсумкова атестація", — розповіла мама Аділє Левіза Джелял.
У Міносвіти України наголосили, що для мешканців окупованих територій розробляють процедуру щодо визнання їхнього диплома, здобутого під час окупації. Але поки вона має багато нюансів.
"Тут дуже сильно буде залежати саме від програми. Від того, наскільки те, що вивчала людина, наскільки збігається з нашими освітніми програмами, з вимогами наших стандартів. Стосовно деяких спеціальностей ця процедура вочевидь працювати не буде. Ми, наприклад, не зможемо визнавати будь-які воєнні науки, отримані на тимчасово окупованій території. Ми точно не зможемо визнавати управлінські спеціальності, тобто підготовка управлінця або спеціальність право, міжнародне право. Ми точно це не зможемо визнавати, бо казати, яке може бути право на ТОТ, а тим паче міжнародне", — розповів державний експерт директорату фахової передвищої та вищої освіти Міністерства освіти Віталій Носок.
Водночас Олег Охредько зазначив, що безперспективність освіти, здобутої в окупаційних вишах, розуміють самі кримчани. За даними РосстатуФедеральна служба державної статистики РФ, кількість студентів на півострові суттєво зменшилася: в 2015 році їх було 43 тисячі, торік — на 10 тисяч менше. Хоча кількість випускників з року в рік лишається приблизно однаковою.
Нагадаємо, 24 вересня Кабмін затвердив план заходів з відновлення освітньої системи на деокупованих територіях на період 2024–2027 років. Одне із ключових завдань — реінтеграція молоді, яка зазнала впливу російської пропаганди, та повернення її до українського культурно-освітнього простору.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
