В Україні 1 липня стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Для абітурієнтів з початку окупації Криму вона вже одинадцята. Діти, які навчалися у першому класі у 2014-му, зараз є абітурієнтами. Торік студентами українських вишів стали 86 юнаків та дівчат. А цього року вже звернулися за консультаціями щодо отримання українського диплома 57 кримчан.
Журналісти Суспільне Крим дізналися в освітян, як кримчанам вступити до українських вишів. Також одна зі студенток поділилася своїм досвідом вступу та переїзду з півострова до Києва у 2022 році.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Цьогоріч з кримських шкіл вийшло понад 9 тисяч випускників. Керівниця напрямку національної адвокації громадської організації "Центр громадянської просвіти "Альменда" Валентина Потапова розповіла, що до них вже звернулися за консультаціями про отримання українського диплома 57 мешканців Криму.
"Цього року перед вступною кампанією була проведена потужна аналітична робота разом з громадськими організаціями щодо виявлення головних проблем та мотивації, заради якої вступають діти з ТОТ. Ми бачимо, що однією з головних мотивацій є, по-перше, є збереження української ідентичності. По-друге, це розуміння, що перспективу для майбутнього може надати лише легітимний диплом, який вони отримують в Україні, європейський диплом. Якщо вони отримають десь там у Воронежі чи Красноярську — він також буде визнаватися країнами світу, але ми сподіваємося на ту групу людей, які все ж відчувають себе українцями", — сказала вона.
Представниця Центру "Альменда" зазначила, що збільшення чи зменшення кількості вступників залежить не від дій держави, громадських організацій або вишів України, а від тої ситуації, яка зараз відбувається на ТОТ. Окупанти посилюють тиск на молодь, яка для них є "мобілізаційним резервом".
"Для нас цьогоріч дуже важливо не втратити дітей з так званих нових окупованих територій... Після 2014-го ми бачили дуже високий зріст запиту до вступу в українські виші. Те ж саме ми бачили перші два роки на нових окупованих територіях. Зараз третій рік окупованих територій і нам потрібно подивитися, чи зберігся той зв'язок, який був між окупованими територіями і територіями підконтрольними українській владі", — наголосила Потапова.
Вступна кампанія для абітурієнтів з окупованих територій розпочалася з 1 червня. Тоді на базі університетів запрацювали освітні центри "Донбас — Україна" та "Крим — Україна". Діятимуть вони до 30 вересня. За словами координаторки одного з освітніх центрів "Крим — Україна" Афізе Емірамзаєвої, їхня мета — полегшити процес вступу для випускників з ТОТ. Весь червень тут консультували абітурієнтів.
"Насамперед вони звертаються на нашу електронну скриньку, вони отримують там в письмовому вигляді консультацію... Наша основна місія — дати їм можливість отримати документи українського зразка, щоб вступити в наш виш або будь-який виш України", — зазначила вона.
Як розповів ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Валерій Бортняк, здобувачі освіти, які хочуть вступити у ТНУ, можуть заповнювати особисті електронні кабінети, а також передавати електронною поштою документи, після чого відбувається реєстрація і виш за відповідними документами буде їх зараховувати на різний курс — чи то буде переведення, поновлення, чи вступ на перший курс.
Майбутнім студентам необхідно буде здати або відповідні іспити, або єдиний кваліфікований іспит, або зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО).
"Здобувачі, які хочуть вступити до нас, вони у будь-якому випадку мають нам подати хоча б копію відповідного документу із закладу освіти, який знаходиться на окупованій території. Після чого ми подаємо відповідні відомості, за якими ми приймаємо їх зі складанням академрізниці", — зазначив Бортняк.
Спрощена система вступу
Для абітурієнтів з Криму та інших ТОТ з 2016 року передбачена спрощена система вступу. Тобто, можливість дистанційного оформлення документів. Наприклад, атестат українського зразка можна отримати за результатами співбесіди через відеозв'язок.
"Перед початком співбесіди, або перед початком призначення співбесіди відбувається комунікація з дитиною або її батьками... Тому принаймні позиція навчальних закладів тут, на підконтрольній території України, така, щоб зробити всі-всі можливі умови для того, щоб дитина могла подати документи, пройти співбесіду", — заявила заступниця представниці президента України в АРК Ольга Куришко.
Під час цієї співбесіди абітурієнти можуть скласти два обов'язкові іспити — історію України та українську мову. Далі освітні центри допомагають зі вступом безпосередньо в обраний виш. У представництві президента в АРК пояснили, що за нинішньої системи вступу для дітей з ТОТ, молодь отримують подвійне навантаження, адже має одночасно вчити російську та частково українську навчальні програми.
"Крім тих ресурсів, що пропонує міністерство освіти, є інші ресурси з вивчення української мови та історії України в електронному доступі з тими підручниками. Багато організацій, в тому числі таких як "Альменда", наприклад, вони пропонують ще власні ресурси для вивчення української мови та історії України... Є відеозаписи, ролики, за якими можна вчитися, які надають інформацію про те, що необхідно", — повідомила Куришко.
З 1 липня абітурієнти можуть реєструватися в кабінетах вступника, з цим теж допомагають освітні центри. А вже з 19 по 31 липня можна подавати документи до навчальних закладів для зарахування на бюджет. На контракт довше — до 23 вересня. Оприлюднять рейтинговий список вступників з ТОТ до 27 вересня, а інформацію про зарахування – до 30 числа.
Проблеми зі вступом в український виш
Афізе Емірамзаєва вважає, що порядок вступу дітей з окупованих частин України варто було б відкоригувати.
"У нас досі зберігається той порядок, розроблений у 2016 році. Ми з вами прекрасно розуміємо, що порядок, який був розроблений щодо викликів 2016-го, не можна порівняти з викликами 2024 року", — пояснила координаторка одного з освітніх центрів "Крим-Україна".
Крім того, вона додала, що у частини вступників з Криму бланк свідоцтва українською мовою, а в середині написано російською.
"Школи не приймають, бо вони не знають, як фіксувати їх українською мовою, бо імена, прізвища різні. Хотілося б, щоб на це звернули увагу у вищих школах, університетах, допомогти цим батькам, які потім нервують, що їм нема куди поїхати, щоб документи перекласти професійно тощо. Це одна із проблем, бо в Криму, на жаль, дуже багато бланків документів, які на українському бланку писалися російською мовою. Це не провина людей, це треба вирішувати", — сказала Емірамзаєва.
Ще одна проблема — процедура ідентифікації.
"Люди деякі виїжджали сюди на материкову частину і міняли паспорти на ID, в яких не вказують прописку батьків. Діти так само. Тобто у них забирають паспорт, де вказано, що вони дійсно прописані в Криму і повертають без прописки. І людина не може довести, що вона дійсно з Криму. Це проблема, яку треба на вищому рівні вирішувати і допомогти людям вступати і не робити так, щоб вони потім відмовлялися, бо не знали до кого звертатися", — наголосила вона.
Водночас у міністерстві освіти й науки України наголошують, що програма для вступників з ТОТ вдосконалюється щороку. Але це не анонсують.
"Воно все працює. Студенти знають про центри — і "Крим — Україна", і "Донбас — Україна", що існують. Ми тримаємо цей бренд, він працює, його знають і є інформація на окупованих територіях. З'явиться ще окрема можливість. У нас Верховна рада прийняла окремий закон про визнання результатів навчання тих здобувачів, які навчалися на ТОТ. Буде можливість для тих людей, які там вступили на тих територіях, дипломи яких не визнаються — у них буде можливість звернутися до уповноважених центрів на території України для проходження результатів визнання навчання, яке вони здобули на ТОТ", — зауважив експерт директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Віталій Носок.
Квота-2 та НМТ
Для абітурієнтів-кримчан передбачена особлива процедура зарахування за квотою-2 — так визначили пільгову категорію громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Щороку держава виділяє вишам за квотою-2 певну кількість бюджетних місць.
"Вона складає 10% від максимальних обсягів, які передбачені для конкретної спеціальності. Пільги по квоті-2 мають особи, які проживають та задекларовані на ТОТ і поки перебувають на цих територіях; особи, які задекларовані на ТОТ і виїхали з них після 1 січня 2024 року. Далі особи мають право вступу за співбесідою замість дисциплін НМТНаціональний мультипредметний тест, який складає абітурієнт для вступу на бакалаврський рівень вищої освіти. Особи, які зареєстровані/задекларовані на ТОТ і виїхали до 1 січня 2024 року, також претендують на вступ за квотою-2, але через результати НМТ", — розповіла відповідальна секретарка приймальної комісії КНУ імені Тараса Шевченка Ольга Кобан.
Віталій Носок пояснив, щоб мати більше шансів на квоту-2, треба намагатися вкластися в ті терміни, які діють для материкової частини України. Якщо звернутися пізніше, то місць буде менше. Водночас освітні центри працюють до кінця вересня.
"Якщо вони не потрапили у цю квоту, то мають можливість брати участь у загальному конкурсі. Тобто за своїми балами отримати місце державного замовлення. Якщо і це не відбулося, то заклад має можливість звернутися за виділенням бюджетних місць у межах тих вакантних місць, які залишилися після вступної кампанії. Намагаємося всіх задовольнити, але тут залежить від топовості спеціальності", — уточнив експерт директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН.
Він додав, що якщо не прийшло нікого на квоту-2, то вони підуть в загальний конкурс. Але 40 місць для вступників з ТОТ тримаються до останнього моменту. Якщо прийшли вступники — вони отримали. Не прийшли — місця пішли в загальний конкурс.
За квотою-2 до столичного університету вступала й Анна із Сімферополя. Вона розповіла Суспільне Крим про свій досвід.
"Коли вступала, то приймальна комісія максимально детально давала інформацію. Через те, що у мене не було атестату про загальну середню освіту українського зразка, мене направили з приймальної комісії в школу екстернів для здачі української мови та історії. Готувалася я до цих екзаменів завдяки порталу Prometheus, бо він надавав безкоштовні курси, які були досить детальні, й завдяки яким я нормально здала екзамени. Замість НМТ з математики у мене була співбесіда, де було два завдання з математики. Вступила на бюджет за квотою на ту спеціальність, на яку хотіла", — поділилася дівчина.
Переїзд абітурієнтів з Криму на підконтрольну Україні територію
Для абітурієнтів з ТОТ є обов'язкова умова від Міносвіти — з'явитися до вишу протягом трьох місяців після подачі документів. За словами Потапової, це значно ускладнює процес навчання для кримчан. У Національному університеті імені Тараса Шевченка зізнались, що торік через такі умови не всім кримчанам вдалося залишитися студентами вишу.
"Особи, які мають кримський диплом, вони мають можливість вступу через освітній центр "Крим — Україна", "Донбас — Україна". Через освітній центр "Крим — Україна" з проходженням державної підсумкової атестації та співбесіди в університеті до Київського національного університету вступило вісім осіб. Водночас протягом першого семестру було відраховано дві людини з Криму у зв'язку з тим, що вони не розпочали навчання і не змогли залишити територію Криму для навчання", — поінформувала Ольга Кобан.
У свою чергу, 23-річна Анна із Києва, яка переїхала до Сімферополя 2013 року, розповіла, що дістатися до столиці з Криму з першого разу у 2022 році їй не вдалося, адже не змогла перетнути російсько-естонський кордон. Естонські прикордонники не пропустили дівчину, вона повернулася до російського кордону, де її допитували ФСБ. На кордоні вона пробула 26 годин без води та їжі.
Друга спроба дістатися Києва була вже із допомогою волонтерів через Білорусь.
"Я проїхала спочатку до Москви, з Москви до Бресту, з Бресту до Мокран — це прикордонне село в Білорусі. Там перейшла кордон пішки до Доманавого — українського кордону з Білоруссю, де мене зустріли, забрали російські паспорти й дали білий паспорт, з яким я вже поїхала до Києва. Там я десь три місяці чекала на надання паспорта і після цього у мене було рішення, що робити далі. І рішення було простим — я вирішила вступати до КНУКиївський національний університет імені Тараса Шевченка. Я давно мріяла стати програмістом", — повідомила Анна.
Безпека та житло для абітурієнтів з Криму
Як заявив експерт директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Віталій Носок, всі вступники, які вступають з окупованих територій — зашифровані, їх прізвище ім'я по батькові в загальний доступ не викладаються. Є певний шифр пов'язаний з кодом закладу. Щодо безпеки — будь-хто інший не зможе зрозуміти, що саме ця людина вступає до закладу вищої або фахової передвищої освіти.
"Ті, хто приїжджає, ми одразу просимо їх під час вступної кампанії поселяти, бо зазвичай гуртожиток — це коли людина стала студентом, але в такому випадку ми прописували в наших нормативних актах, що під час вступної кампанії, складання іспиту, коли людина приїхала, їй потрібно десь жити", — сказав він.
Дистанційне навчання
Віталій Носок зауважив, що фізично з'явитися з Криму на підконтрольну Україні територію — це окрема проблема і дуже високовартісна, бо треба добиратися через інші країни. Тому передбачана можливість пройти усі процедури в дистанційному форматі.
"Ми намагаємося в дистанційному форматі забезпечити і далі здобувати освіту, але це теж залежить від закладу освіти й наскільки вони спроможні забезпечити. Залежить від кількості таких вступників, які є в закладі. Якщо заклад не може забезпечити в дистанційному форматі, ми йдемо на зустріч і за зверненням вступника готові розглядати питання переведення, в тому числі й зі збереженням бюджетного місця в одному закладі в інший заклад вищої освіти, де є можливість забезпечити навчання в дистанційному режимі", — пояснив експерт директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН.
Людина може звернутися до будь-якого освітнього центру, їй організують можливість пройти державну підсумкову атестацію (ДПА) у школі одразу, якщо немає українського документа про загальну середню освіту. Цього року НМТ з чотирьох предметів для цих вступників збережено з трьох предметів.
За його словами, школа при освітньому центрі одразу передає отриманий атестат в університет, до якого хоче вступити людина, і він вже зберігає в особовій справі цей оригінал документа допоки вступник не з'явиться й не отримає його.
"Ми врегульовували, щоб там, де є необхідність подавати якісь оригінали документів — зверніться в міністерства закладів, поясніть в чому проблема, не відраховуйте таких дітей, таких вступників, є окремі листи і ми це знімаємо. Людина з'являється тоді, коли є можливість з'явитися. Основне питання, щоб у людини й освітнього закладу була можливість здійснювати ці освітні послуги в дистанційному форматі. У нас є певні заклади, які переходять на очний режим роботи. Відповідно, якщо весь заклад працює в очному режимі роботи, він не завжди може забезпечити, щоб декілька людей могли так навчатися", — зазначив Носок.
Крім того, нагадаємо, що 10 липня Кабмін відтермінував вступникам з ТОТ подання військово-облікових документів. Зокрема, раніше абітурієнти при вступі зобов’язані були подати особисто військово-облікові документи або стати на військовий облік. Тепер це питання врегульоване. Вони зможуть це здійснити пізніше, коли матимуть можливість.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook
