Перейти до основного змісту
"Українське законодавство залишається єдиним чинним правопорядком для Криму", — Сокоренко про рішення ЄСПЛ

"Українське законодавство залишається єдиним чинним правопорядком для Криму", — Сокоренко про рішення ЄСПЛ

Важливо
"Українське законодавство залишається єдиним чинним правопорядком для Криму", — Сокоренко
Маргарита Сокоренко. Суспільне Крим

16 липня 2026 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно ухвалив рішення у справі "Bazhenov and Others v. Russia and Ukraine" (заява № 20092/18 та 11 інших).

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Значення і важливість цього судового рішення пояснила Маргарита Сокоренко, уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, у Facebook.

ЄСПЛ визнав, що українське законодавство залишається єдиним чинним правопорядком для Криму, пояснює чиновниця.

"Простими словами, ЄСПЛ не легітимізував ані сантиметра російського "права" в Криму. Він сказав, що збудоване на ньому — юридичне ніщо. Це рішення переносить висновки великої міждержавної справи на рівень конкретних людей і конкретних ділянок. Воно закріплює як прецедент, що масове скасування прав власності в окупованому Криму — не низка "судових помилок", а протиправна адміністративна практика держави-окупанта, заборонена законами війни", — наголосила Сокоренко.

За даними ООН, лише перелік "націоналізованого" майна в Криму станом на 2017 рік містив понад 4600 об'єктів нерухомості. За оцінками "Кримської платформи", у 2014–2017 роках конфісковано щонайменше 3800 земельних ділянок.

"Рішення на перший погляд "технічне" — про землю, титули, право власності. Але за цією технікою стоїть принципова позиція, яку варто пояснити докладно, бо вона важлива для тисяч людей. Уряд України брав участь у цій справі як третя сторона. У 2009–2010 роках українська влада Севастополя передала низку земельних ділянок на Південному узбережжі Криму у приватну власність громадян — під індивідуальну дачну забудову. Люди оформили право власності, отримали правовстановлюючі документи, дехто згодом продавав чи купував ці ділянки. Після окупації, у 2015–2017 роках, російська влада через свої "суди" в Севастополі почала масово скасовувати ці титули. Аргумент: землі нібито були лісовими, а отже не підлягали приватизації, тому все — і первинне рішення української влади, і всі наступні угоди — недійсне. Ділянки "повертали" у власність держави. Без жодної компенсації", — каже Сокоренко.

ЄСПЛ своїм рішенням встановив порушення Росією статті 1 Першого протоколу (захист власності) та статті 6 § 1 (право на суд, встановлений законом).

"Логіка ЄСПЛ — послідовне продовження великої міждержавної справи Україна проти Росії (щодо Криму). Суцільне застосування російського "права" в Криму суперечить Конвенції. Тому воно не є "законом", а російські "суди" на півострові не є "судами, встановленими законом". Отже, скасування титулів не мало законної підстави за визначенням. ЄСПЛ наголосив , що заявники у цій справі не були одні в такій ситуації. Міжнародні матеріали свідчать, що велика кількість землевласників опинилася в аналогічному становищі. Найважливіше: ЄСПЛ прямо встановив, що оскаржувані рішення не могли бути виправдані за міжнародним гуманітарним правом (МГП)", — каже уповноважена Мінʼюсту.

Стаття 46 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, доданого до IV Гаазької конвенції 1907 року забороняє конфіскацію приватної власності на окупованій території. ЄСПЛ підкреслив — ця заборона абсолютна, не має винятків ні з військових міркувань, ні з будь-яких інших. Тобто загальне гуманітарне право прямо застосовується до кримських земельних справ.

"Оскільки рішення російських "судів" недійсні, заявники залишаються законними власниками своєї землі, а позбавлення власності є триваючою ситуацією. Справи заявників не були заслухані судом, встановленим законом, оскільки російські "суди" діяли в Криму всупереч Конвенції, тлумаченій у світлі МГП. Окремо: скарги подавались і проти України, у процесі суд вилучив зі списку. А тепер — важливий момент, який треба пояснити правильно — ЄСПЛ визнав неприйнятною скаргу однієї заявниці, яка придбала й зареєструвала землю вже за російським правом після окупації. Це не означає, що ЄСПЛ визнав російську юрисдикцію над Кримом чи легітимність російського права. Навпаки логіка суду прямо протилежна — оскільки російське право в Криму не є "законом" у розумінні Конвенції, угода, укладена за ним, не могла створити захищеного Конвенцією права", — каже вона.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок