90-ті роки в Криму стали періодом політичних та суспільних змін — розпад Радянського Союзу, боротьба за статус півострова, повернення депортованих кримських татар та протистояння навколо Чорноморського флоту.
Суспільне Крим опрацювало архіви і зібрало кадри ключових подій у Криму в 90-х роках.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
1991 рік — розпад Радянського Союзу
1 грудня кримчани разом з усією країною беруть участь у Всеукраїнському референдумі. Понад 54% жителів півострова підтримали незалежність України і юридично Крим стає частиною України.

Повернення кримських татар з депортації
У 90-х кримські татари масово повертаються з депортації на батьківщину. Та на півострові їх чекали випробування — у їхніх будинках десятиліттями жили інші люди, без кримської прописки неможливо працевлаштуватися, а місцева влада не давала дозволи на житло чи землю для будівництва домівок.
Тож кримські татари почали захоплювали ділянки самовільно і будували на них тимчасове житло. Після знесення помешкань на самозахоплених територіях — кримські татари влаштовували масові протести.
Впродовж 90-х кримські татари неодноразово відстоювали свої права на протестах та щороку масовими акціями на площах нагадували про злочин радянської влади — депортацію їхнього народу у 1944 році з Криму.

Розподіл Чорноморського флоту

У 1992 році починаються перемовини про розподіл Чорноморського флоту — одного з найбільших у Європі на той час. Цей процес розтягнувся на майже шість років. На момент розпаду СРСР флот налічував близько ста тисяч військових і понад вісімсот кораблів різних класів.
За принципом територіальної належності флот мав перейти під контроль України. Проте частина офіцерів, підтримані Москвою, влаштувала бунт проти української влади.
За результатами зустрічі президентів Кравчука та Єльцина флот мав бути поділений навпіл. Та 9 червня 1995 року вже Кучма і Єльцин вирішили поділити флот інакше — за рахунок газового боргу України розподіл відбувся так: 18,3% кораблів перейшли до України, 81,7% суден до РФ.

У 1997 році розпочався третій етап розподілу об’єктів Чорноморського флоту. До складу ВМС України передавали судна й техніку, переважно у непридатному стані. Більшість бойових кораблів була виведена з ладу і приймалася без претензій до російської сторони. У тому ж році Київ і Москва підписують угоду щодо умов перебування Чорноморського флоту РФ в Севастополі. Вона закріпила право російського флоту перебувати в Криму протягом двадцяти років.
Відмова від ядерної зброї
1993 рік — у передмісті Ялти Україна та Росія підписує Масандрівські угодичотири міжнародні документи, укладені Україною та Російською Федерацією 3 вересня 1993 року за підсумками переговорів у передмісті Ялти Масандрі. Угоди стосувалися врегулювання проблем поділу Чорноморського флоту колишнього СРСР та утилізації ядерної зброї, що знаходилася на території України.. Саме в них Україна задокументувала свою відмову від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки з боку Росії.
"З боку Росії, з боку США на Україну був великий тиск, щоб вона відмовилася від ядерної зброї", — казав Геннадій Удовенко, постійний представник України в ООН 1985-1991 рр.
Сепаратизм у Криму
Після розпаду Радянського Союзу Росія підігрівала сепаратистські настрої в Криму. У цей період на півострові посилюється проросійська риторика — звучать ідеї подвійного громадянства та особливого статусу автономії.
На політичній арені Криму з'являється проросійський діяч Юрій Мєшков, який засновує Республіканську партію. Дві ініціативні групи партії у 1992 році збирали підписи за проведення референдуму про від’єднання Криму від України.

У цьому ж році кримський парламент ухвалює свою Конституцію. Вона проголошувала Крим державою з власним управлінням і президентом, що суперечило законодавству України. На січень 94-го призначили вибори президента Республіки Крим. У другому турі яких переміг Мєшков. Він оголошує курс на зближення з Росією, намагається запровадити рубль і вести власну зовнішню політику.
Мєшков був пов’язаний з кримінальними кланами, зокрема з новоствореною Християнсько-ліберальною партією. Її очолював кримінальний авторитет Євгеній Поданєв.
У середині 90-х Крим накриває хвиля кримінального насильства: за кілька років — понад сім десятків замовних вбивств, жодне з них не було розкрито. Поданєва застрелили на поминальному обіді іншого кримінального авторитета. Його наступник Рульов пробув на "бандитському престолі" лише тиждень. А новообраний лідер партії Корчєлав отримав кулю в потилицю в день свого обрання — після його смерті партія припинила існування.
За пів року правління Юрій Мєшков здійснив спробу захоплення силових органів на півострові. У відповідь Київ ініціював операцію "Щит України" — озброєні працівники СБУ групи "Альфа" взяли будівлю управління СБУ у Криму під свій контроль і тримали 3 місяці.
"Якби ми тоді не захопили СБУ в прямому розумінні — Мєшков призначив свого і почалося б формування по-новому там Служби безпеки. Але в критичний момент Київ показав, що він може показати й зуби", — пояснював Євген Марчук, перший голова СБУ.
Спецоперація "Альфи" сприяла поваленню планів Мєшкова та його усуненню від влади. Після цих подій він утік до Москви. У 1995 році Верховна Рада України скасувала незаконно прийняту Конституцію Криму. А в 1996 — прийняттям Конституції України задекларувала офіційний статус Криму як Автономної Республіки у складі України.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube


