У новому бюджеті на 2026 рік Росія збільшує видатки на державне телебачення на 54% — передбачили понад 106 мільярдів рублів (≈53 мільярди гривень — ред.). Усі ці гроші, переконує аналітикиня Інституту масової інформації Олена Голуб, потрібні Кремлю, аби розігнати ще більше свою "пропагандистську машину".
Читайте цей матеріал кримськотатарською
У 2015 році Путіну ще можна було ставити незручні запитання, адже видимість "свободи слова" в Росії ще існувала, каже Роман Цимбалюк, спецкореспондент УНІАН в Росії у 2008- — 2021 роках. Хоча, за його спостереженнями, запуск пропагандистської машини почався ще в 2010.
"Зараз всі чогось вважають, що так все було завжди. Нічого подібного. Це чиста путінська історія, як вони заробили за росіян-нацистів. Люди просто як зазамбовані. Тобто реально секта. І так — Крим був цим спусковим гачком", — розповідає Роман Цимбалюк у інтервʼю Суспільне Крим.
Роман Цимбалюк на прикладі того ж Дмитра Кисельова, який працював і заробляв гроші в Україні, пояснює, саме події 2014 року, зокрема окупація Криму, стала тим тригером, який об’єднав російське суспільство навколо ідеї агресії. З 2014 до 2022 року у Росії тривав період, коли людей не потрібно було переконувати, варто було лише формувати "правильні пріоритети".
"Має бути завжди мінімальна перевага, чи під час зголосування, чи під час ефіру. Тобто ведучий завжди мав завершити це тезою, що те, що робить Росія, це правильно. Починалося це з такого, що звучали інші думки. Наголошу, що мова йде про часи до 2014 року. Але хай там як, на той момент Путін вже всіх цих олігархів, всі ці історії, коли певна кількість ЗМІ не належала, не підпорядковувалася Кремлю, це вже давно минуло", — пояснює журналіст.
Роками російська ідеологія тримається на "культі телевізора" і на мільярдних бюджетах, розповідає аналітикиня Інституту масової інформації Олена Голуб.
Видатки бюджету РФ на державне телебачення у 2026 році сягнуть понад 106 мільярдів рублів (≈53 мільярди гривень — ред.). Це на 54% більше, ніж виділили минулого року.
"Російська держава цілком тримається на ідеології. І одним із ключових факторів, які просувають цю ідеологію, звісно, є медіа. І те, що Росія і надалі, поки буде існувати, буде збільшувати ось цю ідеологічну складову", — вважає Олена Голуб.
На тимчасово окупованих територіях пропаганда працює за спеціальною схемою. В Криму, пояснює Олена Голуб, діє політика повного виключення України з інформаційного поля. Навіть про українські атаки БПЛА говорять, уникаючи слова "українські".
"Вони намагаються взагалі не згадувати і іноді навіть, це так досить дивно виглядає, коли безпілотники українські прилітають по Криму, то вони кажуть, "ворожі безпілотники", не акцентуючи уваги на те, що це українські. Тобто вони хочуть всіляко Україну вирізати, виокремити в свідомості кримського населення, щоб вони про неї не згадували взагалі", — пояснює логіку росіян аналітикиня.
В окупованому Криму створили мініверсії російських медіа — наприклад "Крим-24". У Кримській правозахисній групі кажуть, тотальний контроль над інформаційним простором — наслідок побоювань окупантів через український спротив.
"Крим-24" – це підрозділ "Россия-24", РИА "Крым" — це підрозділ РИА "Новоости". Тобто вони збільшують свою присутність, тому що дуже сильно налякані тим, що все ж таки партизанський спротив доволі потужний і вони намагаються таким чином, за допомогою цієї своєї агресивної пропаганди, мови ворожнечі, цей спротив придушити, залякати і схилити на свій бік тих, хто сумнівається", — каже Ірина Сєдова, дослідниця КПГ.
Після повномасштабного вторгнення – в Криму з’явився пропагандистський Telegram-канал "Крымский смерш", який створив колишній український прикордонник Олександр Таліпов.
"Той самий Таліпов, який просто фінансується, скоріше за все, неформально, але все одно фінансується за кошти російського бюджету, тому що він працює з ФСБ, прямо закликає знищувати, виловлювати людей, які за Україну. Це доволі жорстка риторика у цих кримських недоблогерів, всіх цих пропагандистів, які там сидять на місцях, тому що, на мою думку, вони якраз більше жорстко розпалюють ворожнечу саме на окупованих територіях, тому що вони знають, що там є спротив і що там до них не всі лояльні", — каже Сєдова.
Російські гроші спрямовують також на піар місцевих чиновників. Олена Голуб каже, що медіа в Криму стали рупором місцевої влади, яка фінансує свій піар-бізнес.
"Краще від цього буде лише Аксьонову, я так підозрюю. Тобто грошей на його піар буде ще більше. Їхня інформаційна картинка більше зосереджена на Криму безпосередньо і мало стосується загальнофедеральних тем, політики, культури. Кримські медіа – це, знаєте, такий рупор місцевої влади", — пояснює Олена Голуб.
Після окупації на Херсонщині українські канали росіяни одразу заблокували. Журналіст Олег Батурін розповідає, що в перші дні окупації одразу з’явились російські аналоги.
"Взагалі, вони дуже велику увагу приділяють українській тематиці, звісно, її перекручуючи, розповідаючи, які ми тут всі криваві, кровожерливі, страшні, і що ніякої України не існує. При тому, що вони постійно приділяють цій неіснуючій країні, як вони кажуть, дуже великої і значної уваги", — розповідає Батурін.
На окупованих територіях російська пропаганда створює ілюзію, що "все як було", але "без України", каже Олег Батурін.
"Телерадіокампанія "Таврія", яка існує, більш серйозна. Гроші у це вкладаєють, бо вони роблять різні сюжети, авторські програми, які пов'язані переважно з "укронацистами". Люди не вірять, принаймні з тимчасово окупованої частини Херсонської області. Не скажу, що всі, але значна частина цих людей не вірить цій пропаганді", — каже журналіст.
Російські телеканали продовжують готувати своїх російських глядачів до нових війн. Погрози в бік США, розмови про "зіткнення з НАТО" та "неминучу війну з Європою" звучать на телебаченні чи не щодня.
"Але зараз ще помічений такий досить цікавий вектор — налаштування російського суспільства до можливого конфлікту з Європою і НАТО. Вони дуже багато зараз розмовляють і говорять в державних російських медіа про можливі якісь форми нападу, агресії стосовно України. Тобто, вони таким чином готуються до можливої агресії якраз в сторону НАТО і сторону країн Європи", — вважає аналітикиня Інституту масової інформації.
Після повномасштабного вторгнення центральні російські медіа — в Європі під санкціями, корпункти в країнах Заходу закрили, пропагандистам заборонили в’їзд. Українські ж правозахисники збирають докази для позову до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Йдеться про систематичні заклики до геноциду та розпалювання ворожнечі, що лунають із російського ефіру.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
