Після окупації Крим втратив свій спортивний статус на міжнародному рівні. До 2014 року на півострові проводили чемпіонати світу та Європи, тренувальні збори спортивних команд.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Після 2014 року у Криму не відбулося жодних міжнародних змагань. У 2013 році у Ялті провели Кубок Європи з ралі та Чемпіонат світу з альпінізму у скельному класі — тоді на нього приїхали учасники з 13 країн.
"До окупації Криму там проходили міжнародні змагання, на півострові дуже багато збірних, проводили навчальні тренувальні збори, тому що там класна атмосфера і клімат для тренувальних баз", — розповідає Максим Чеберяка, пресаташе НОК України.
Спортивний статус Крим за 11 років окупації, по суті, втратив — вважає віцепрезидент Федерації спортивної боротьби АРК Імран Усеїнов.
"Кримчани представляли Україну на міжнародній арені, багато з них були в збірній України, спортивна інфраструктура – олімпійська база в Алушті. Крим був дуже спортивним, у регіональму заліку завжди був у топ-3, це був "борцівський" регіон, у нас було дуже багато залів для тренувань", — згадує Імран Усеїнов.
Нині олімпійська база в Алушті, де до окупації півострова проводили міжнародні спортивні збори, втратила статус підготовчої платформи до міжнародних змагань. У рамках реконструкції окупанти знесли спорткомплекс "Динамо" в Сімферополі. А спортивна база “СКІФ” біля Бахчисараю у 2023 році була виставлена на продаж.
Занедбали та затопили окупанти й тренувальні бази футбольного клубу "Таврія".
"У Криму наразі немає футболу. Базу "Таврії", яку ми викуповували, пограбували. Другу базу – затопило. На стадіон ніхто не ходить, бо зараз там проводять чемпіонати Криму", — заявляв ще у 2015 році колишній почесний президент клубу Сергій Куніцин.
У Феодосії окупанти присвоїли собі і паралімпійську базу.
"У Феодосії була одна з найкращих паралімпійських баз, взагалі, у всій Європі так точно, можливо, навіть у світі одна з найкращих. Її тоді, до окупації Криму, паралімпійський комітет побудував, і, на жаль, цією базою зараз користуються росіяни", — каже пресаташе НОК України.
Нині ж кримські спортсмени виступають хіба що у Краснодарі, Армавірі чи Волгограді. Доступу до міжнародних змагань під російським прапором з 2022 вони, фактично, не мають. Після окупації півострова, лише двом кримчанам під російським прапором вдалося виступити на Олімпійських іграх – у 2016 в Ріо-де-Жанейро та у 2021 — в Токіо.
"Наприклад, на Олімпійських іграх в Парижі в минулому році росіяни виступали під нейтральним прапором, але їх досить сильно перевіряли на приналежність до війни. Зараз мало спортсменів виходять з Криму саме до професійного рівня, аби показувати високий результат на міжнародній арені. Але, знову ж таки, зараз важко оцінити, тому що Росія в ізоляції в світовому спорті після повномасштабної війни, коли росіян відсторонили. Рік було повне відсторонення", — пояснює представник НОК про вплив війни на спортивну кар'єру кримчан.
За його словами, кримські спортсмени втрачають перспективи через міжнародну ізоляцію.
"Варто розуміти, що для діючих спортсменів позбавлення можливості виступати на Олімпійських іграх — це дуже велика. Олімпійські ігри раз на 4 роки, а вік спортсмена, тобто коли він на піку своєї форми дуже короткий. Це можуть бути перші і останні Олімпійські ігри в його кар'єрі і будь-яка подальша ізоляція приводить до катастрофічних наслідків", — каже пресаташе НОК України.
Віцепрезидент Асоціації футболу Криму Олег Комуняр розповідає, гроші Росія в спорт вкладає: відкриваються нові спорткомплекси, залучають дітей і молодь. Проте не для спортивних здобутків. Це, за його словами, частина пропаганди.
"Якщо треба когось перешивати, то це треба робити з дитинства. А коли дарують медальки, де шнурочок під прапор Росії, грамота з Путіним, то це у дитини закладається у голові — "яка класна Росія". От вона там робить турніри, подаруночки дають, батькам пакетики з "Єдиною Росією" чи за підтримки "гобліна" Аксьонова і так далі", — пояснює логіку окупантів Олег Комуняр.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
