Колись вони піднімали український прапор на міжнародних спортивних змаганнях. А сьогодні — позують із російським триколором. Артур Айвазян, Віра Ребрик, Емін Сафершаєв — це частина імен кримських спортсменів, які здобували медалі, представляючи Україну. Після 14-го — змінили паспорт і риторику. Про спортсменів, які зрадили Україні, розповідає Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Стрілець Артур Айвазян після окупації Криму підтримав Росію
У 2008 році стрілець Артур Айвазян повернувся з Олімпіади в Пекіні із золотом. Перемогу отримав, як український спортсмен. Після окупації, Айвазян перейшов на бік Росії і публічно в інтерв'ю російським медіа критикував Україну.
"Україна вважає, що кримські спортсмени — це спортсмени, яких виростила Україна. Але я, оскільки народився і виріс у Вірменії, приїхав до України вже майстром спорту міжнародного класу. В Росії ставлення до спорту абсолютно на іншому рівні", — сказав Айвазян.
Цей "інший рівень" для Айвазяна закінчився у тому ж 2016-му — коли росіян не допустили до Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро. Великих спортивних перемог під триколором у нього вже не було. В Національному олімпійському комітеті України пояснюють: це типова історія для багатьох кримських спортсменів, які після російської окупації зробили ставку на Москву. Замість слави — отримали обмеження, санкції й міжнародну ізоляцію.
"З 2014 по 2022 рік вони мали можливість реалізовувати себе вже в складі збірної Росії, виступати на міжнародній арені. Але якихось серйозних здобутків за цей час я не пригадаю саме кримських спортсменів. З 2022 року росіян відсторонили від міжнародних змагань у більшості видів спорту", — каже Максим Чеберяка, пресаташе НОК.
Атлетка Віра Ребрик у 2014 отримала російське громадянство
Навесні 2014-го російське громадянство отримала і кримська атлетка Віра Ребрик. Чемпіонка Європи 2012 року пояснила це тим, що не хоче залишати родину в окупованому Криму.
"Я народилася в Ялті, в Криму живу і не збираюся нікуди переїжджати. А якби ми вирішили виступати за українську збірну, то тоді потрібно було б виїхати з Криму", — сказала Віра Ребрик.
Тоді у Федерації легкої атлетики заявляли: спортсменку не триматимуть, бо вона не хоче виступати за Україну. За Ребрик і ще шістьох спортсменів, які вирішили виступати за РФ, росіяни сплатили компенсацію. Виступи під триколором Ребрик не принесли очікуваного успіху — з 2014 року вона брала участь лише у чемпіонатах Росії. Віцепрезидент Федерації спортивної боротьби Росії в Криму Імран Усеїнов пояснює: у 2014 році Росія діяла швидко й системно. Вони створювали всі умови, щоб заохотити спортсменів із півострова виступати під російським прапором.
"Наприклад, Емін Сафершаєв у бойовому стилі представляв на кадетському чемпіонаті Європи Україну. У 14-му, коли прийшла Росія, йому зробили пропозицію, від якої він не зміг відмовитися. І ще фактор того, що тут уже окупація, тут сім’я, і як їздити — і тому подібне. Людина відмовилася від незручностей і почала представляти Росію", — розповідає Імран Усеїнов, віцепрезидент ГО "Федерація спортивної боротьби АР Крим".
На Олімпіаду в Парижі минулого року потрапили лише 16 російських спортсменів — жодного з Криму. В Олімпійському комітеті розповідають, що всі вони виступали під нейтральним прапором. Перед цим кожен проходив перевірку.
"Ми збирали докази того, якщо хтось із російських спортсменів підтримував війну — це могли бути дописи в соцмережах, лайки, заяви. Наприклад, якщо спортсмен проводить збори або перебуває в Криму — це вважається незаконним перетином кордону України. Ми цю інформацію передаємо до Міжнародного олімпійського комітету, і це є однією з причин бану. Тому в Криму проводити збори для них досить небезпечно", — каже Максим Чеберяка, пресаташе Національного олімпійського комітету.
На кримському узбережжі колись було багато баз для зборів спортсменів, проводилися міжнародні змагання. У 2013 році біля Ялти відбувався чемпіонат світу з альпінізму у скельному класі. Тоді до Криму приїхали учасники з 13 країн. З 2014-го міжнародних змагань там більше не було — тепер це ізольований півострів для "своїх". Наприклад, на початку жовтня футболісти з квазіутворення "ДНР" провели в Євпаторії своє перше тренування.
Віцепрезидент Асоціації футболу Криму Олег Комуняр каже: Москва продовжує вкладати великі гроші у турніри, секції та клуби на півострові — але не задля розвитку спорту. Це — частина пропаганди.
"Це і бокси, і різна боротьба, і такі види спорту, де вони влаштовують турніри під "Єдину Росію" чи "Гобліна Аксьонова". В принципі, фінансування там є, і вони це використовують як елемент пропаганди. Якщо треба когось "перешивати", то це треба робити з дитинства. А коли ти даруєш медальки, грамоти з Путіним чи двоголовим орлом, то, звісно, у дитини це відкладається — що "ось вона, добра й класна Росія", — говорить Олег Комуняр, віцепрезидент Асоціації футболу Криму та м. Севастополя.
Яна Клочкова після окупації переїхала жити у Крим
Спортивними здобутками для кримських спортсменів зараз є участь у чемпіонатах Росії. Є й ті, хто просто зник. Яна Клочкова — чотириразова олімпійська чемпіонка з плавання. Вона була рекордсменкою серед українських спортсменів за кількістю олімпійських нагород, отримала звання Героя України, але після повномасштабного вторгнення переїхала жити до окупованого Криму.
"Наша "золота рибка" Яна Клочкова, чотириразова олімпійська чемпіонка. Вона здобувала свої феєричні перемоги на Іграх у Сіднеї та в Афінах, але після початку повномасштабної війни повністю зникла з публічного простору. Не веде своїх сторінок, живе в Криму. Для українців це виглядає як зрада — жодної заяви про війну, про агресію Росії не було", — розповідає Максим Чеберяка, пресаташе НОК.
В Олімпійському комітеті кажуть: мірилом успішності кожного спортсмена є участь у міжнародних змаганнях. Якщо вони пропускають Олімпіади чи чемпіонати світу, шанси на здобутки зникають. І це ситуація, в якій опинилися спортсмени-зрадники, обравши російські паспорти.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
