Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) наближається до рішення у справі десяти кримських дітей-сиріт, яких після окупації Криму Росія визнала своїми громадянами та включила до системи усиновлення. Сьогодні цим підліткам від 13 до 17 років. Правозахисники припускають, що частина з них не знає свого справжнього походження, імені та того, що вони є громадянами України.
Хоча на момент окупації під опікою держави в Криму перебували майже 5 тисяч дітей, для позову вдалося ідентифікувати лише десятьох. За даними правозахисників, Росія приховує інформацію про їхню долю, а усиновлювачі могли змінити дітям персональні дані. Українська сторона очікує, що ЄСПЛ визнає порушення прав дітей і створить правові підстави для відновлення їхньої справжньої ідентичності в майбутньому. Детальніше — розбиралась редакція Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
«Нам вдалося ідентифікувати безпосередньо імена і місце перебування десятьох з цієї кількості дітей. І коли ми їх ідентифікували, була подана скарга до Європейського суду. Ми захищаємо інтереси тих дітей, яких ми знаємо і щодо яких у нас є безпосередня інформація, пов'язана з порушенням їхніх прав», — повідомив адвокат Сергій Заєць.
Інформацію, хто ці діти, не розголошують. Відомо лише про вік на момент окупації Криму, в яких вони були сиротинцях — це і в Сімферополі, і в Севастополі, і що зараз ці діти перебувають у Росії, каже правозахисниця Катерина Рашевська.
«Я не можу розкривати жодних відомостей про них, ні хто вони, ні їхню стать, оскільки це заборонено судом. Це було абсолютно виважене рішення задля того, щоб не ставити їх під ризик», — уточнила експертка Регіонального центру прав людини, докторка філософії в галузі міжнародного права Катерина Рашевська.
За її словами, ідентифікувати інших дітей складно, бо Росія приховує дані про них.
«За російським законодавством, ці нові "прийомні батьки-усиновителі" мали повне право, по-перше, зберегти і продовжувати зберігати таємницю усиновлення, а по-друге, змінити всю персональну інформацію, включно з датою та місцем народження», — додала Рашевська.
Як пояснив Заєць, це означає, що самі діти не знають правди про себе. А це порушення їхніх прав.
«Це загалом 8 стаття Європейської Конвенції, яка стосується, з одного боку, примусової зміни ідентичності. Це один з аспектів приватного життя, базовий аспект особистості: хто я, чому я такий, ким я себе вважаю. Інша стаття, на яку ми посилалися, — це 5 стаття Європейської Конвенції про захист прав людини — це свавільне позбавлення волі. Вона охоплює в окремому аспекті питання, пов'язані з недобровільним зникненням», — зазначив адвокат.
Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко представляє державу Україна у цьому судовому процесі. За її словами, це тому, що діти державні — зі статусом сиріт.
Ця справа наразі єдина в ЄСПЛ щодо викрадення українських дітей. Її Українська Гельсінська спілка встигла подати до виключення Росії з Ради Європи, судовим органом якої і є ЄСПЛ.
«Щоб позов був прийнятий Європейським судом, він має містити мінімальний перелік даних, доказів, які б забезпечили те, щоб суд його не відхилив як необґрунтований із самого початку. Як тільки ця інформація з'явилась у заявників, можливість подати, то вони його і подали. Але тут теж важливо розуміти, що є ще таке поняття, як триваючі порушення. Історія цих десятьох дітей, про яких заявлено в позові, як і по інших дітях, — це історія про так звані триваючі порушення. Ніколи Росія, поки брала участь у провадженнях до 2022 року, не давала конкретики. Після 2022 року, маючи обов'язок брати участь у справах, вона все одно ігнорує ці процеси», — заявила Сокоренко.
Тож нові позови в ЄСПЛ тепер нема проти кого подавати. Судовий процес щодо викрадення Росією десятьох кримських дітей триває вже майже 4 роки. Сергій Заєць уточнив, що для даного суду це ще швидко. І за кілька місяців може бути вирок.
«Ми очікуємо, що у справі буде позитивне рішення і буде визнано порушення прав дітей за всіма пунктами, про які я казав. Ця справа забезпечує можливість захисту прав конкретних дітей, можливість для них відновити свою українську ідентичність, згадати, хто вони тощо, — усе те, що є важливим. Це навіть справа про можливість знайти цих дітей тоді, коли Росія повернеться до цивілізованого світу і до побудови цивілізованих відносин з усім світом», — наголосив адвокат.
Заєць зауважив, що серед ідентифікованих дітей є ті, кого вивезли до Забайкальського краю, Красноярського краю, Ростовської області, Адигеї та інших регіонів РФ.
«У таких дітей не встигла сформуватися українська ідентичність, тому її не потрібно було викорінювати, а радше просто, як чистий білий аркуш, як РФ собі думала, можна було б насадити російську ідентичність, виховати з цих дітей ідеальних російських патріотів, російських військових. Я хочу наголосити, що жодна з тих дітей, про яких ми говоримо, не досягла ще повноліття. Тобто ми говоримо з вами про підлітків, про тих, хто продовжує залишатися з високою ймовірністю під контролем РФ. Нам відомо, що ці діти були вивезені на територію Забайкальського краю, в Ненецьк, у Ростов, у Красноярський край. Навіть у нас є відомості про вивезення дітей до Республіки Адигея. І насправді добре, що щодо деяких дітей вдалося встановити і факт вивезення, і хто ці діти, але багатьом із них доведеться повертати навіть справжні імена», — розповів Заєць.
Та чи можливо покарати Росію за рішенням міжнародного суду і чи буде вона виконувати рішення ЄСПЛ? Експерти кажуть, що покарання матиме відкладений термін дії. У майбутньому, після зміни режиму, Росія, ймовірно, захоче повернутися до європейських органів, тож відповідати доведеться.
«Висновки, які він встановив, і факти, які підтвердив, можуть мати дуже велике значення як додаткова доказова база для розгляду інших міжнародних юрисдикцій, як-от Міжнародний кримінальний суд. Зараз усі ці процеси, які у нас відбуваються на різних майданчиках — і національних, і міжнародних, — комплексно один одного доповнюють і комплементарно допомагають», — сказала Сокоренко.
Щодо долі дітей експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська прогнозує такий сценарій:
«Може трапитися така ситуація, що доки відбудуться всі потенційні процеси, ці діти вже досягнуть повноліття і повертати їх буде досить складно, Росія створюватиме додаткові перешкоди. І в такому випадку ми маємо зробити ще більше — повернути дітям їхні справжні імена, забезпечити їм доступ до інформації про їхнє походження та всіх тих відомостей про факт вчинення щодо них порушень на випадок, якщо вони у 20, 30, 50, 60 років захочуть повернутися в Україну і дізнатися про себе».
А поки, як уточнила правозахисниця, на окупованих територіях України досі залишаються 1,6 млн дітей. І понад 20 тисяч із них вивезли на територію Криму чи Росії.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
