У Чернівецькій області завершили проєкт зі збереження культурної спадщини, у межах якого зробили лазерне сканування трьох синагог. Зацифрували і вигляд зовні, і всередині разом із розписами, які збереглися на стелях та стінах.
Про це Суспільному повідомив директор Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір.
За його словами, зацифрували дві будівлі у Чернівцях та одну — у Новоселиці. Лазерне 3D-сканування зробили фахівці компанії Skeiron. Вони здійснили детальну фіксацію архітектурних та художніх деталей, які тепер доступні для онлайн-дослідження.
Розписи у синагогах під загрозою зникнення
В Україні збереглося небагато синагог із стінописами. Ці споруди є важливими об'єктами наукових досліджень і потребують збереження. Зацифрувати синагоги вирішили, оскільки будівлі руйнуються.
У доброму стані лише будівля синагоги "Бейт-Тфіла Біньямін" на вулиці Лук'яна Кобилиці, оскільки цю синагогу досі використовує єврейська громада. Це невелика споруда, яку почали будувати у 1923, а освятили — у 1925 році. У молитовній залі збереглися сюжетні фрески — це приклад зниклої традиції синагогального малярства.
Також фахівці зацифрували розписи у будівлі, яка раніше була синагогою "Ґройсе Шіл" на вулиці Синагоги у Чернівцях. Споруду почали зводити у 1799 році, будівництво тривало 55 років. До 1877 року вона вважалася головною синагогою міста Чернівці. Синагога функціонувала до кінця 1950-х років, з короткими перервами, зумовленими подіями Першої та Другої світових війн. Інтер'єр споруди майже зруйнований, але під стелею збереглися розписи.
Нову велику синагогу у Новоселиці збудували у 1919 році, тоді єврейське населення міста налічувало приблизно 5 тисяч осіб. Після Другої світової війни у будівлі зробили Будинок піонерів, який розміщувався у синагозі до 1990-х років. Хоч будівлю передали Асоціації єврейських громадських організацій та общин України, проте єврейської громади у місті не лишилося, тому синагога лишається занедбаною, розповідає Микола Кушнір.
У 2007 році розписи у синагозі очистили від пізнішого шару тиньку. На стелі зображений букет із троянд, маргариток і польових квітів. Букет обрамлений вінком із дванадцятьох медальйонів, які ілюструють 150-й псалом. У медальйонах процитовані і послідовно проілюстровані 11 віршів цього псалма.
Як зробили сканування
Компанія Skeiron зробила 3D-сканування, завдяки якому можна побачити не лише розписи, але й об'ємні деталі споруд, тривимірну модель і екстер'єру, і інтер'єр. Наразі скани розмістили на платформі Sketchfab. Пізніше планується створити окрему інтернет-платформу, де скани стануть доступними для широкого загалу. Так будівлі зможуть дослідити, а також збережуть їхній вигляд для подальшої реставрації.
Проєкт реалізували за підтримки Ukraine Art Aid Centre. Роботи у межах проєкту коштували приблизно 20 тисяч євро, каже Микола Кушнір. Переважна більшість витрат — сканування та обробка даних.
Микола Кушнір каже, що планують шукати шляхи для масштабування проєкту — зацифрування й інших синагог, єврейських кладовищ, або, навіть, залишків єврейської забудови у колишніх єврейських містечках — штетлах.
Що відомо про Skeiron
- Компанію Skeiron започаткували у 2016-му, і з цього часу вона вже оцифрувала понад 100 будівель в Україні та за кордоном. Зокрема, влітку 2023 року вона почала оцифровувати головний храм Києво-Печерської Лаври — Успенський собор. А в грудні 2023-го оцифрувала будівлю колишньої резиденції митрополитів у Чернівцях.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
