Цьогоріч у Чернівецькій області сформують мережу ліцеїв, де пізніше учні будуть здобувати освіту за профілями. Попередньо до неї увійде 59 закладів. Це передбачає реформа старшої профільної школи, яка запрацює з 2027 року. Більшість закладів хочуть бути ліцеями, але для цього потрібно відповідати критеріям. Коли складали перелік, першочергово звертали увагу на демографію. Водночас важливим є наявність приміщень у громадах, адже потрібно відокремити початкову школу, гімназії та ліцеї.
Як складали попередній список ліцеїв, для кого робили винятки і навіщо впроваджують реформу – про це в інтерв'ю Суспільне Чернівці розповіла директорка обласного департаменту освіти і науки Оксана Сакрієр.
– Що передбачає реформа старшої профільної школи?
– Ми увійшли в реформу НУШ з 2017 року. Завершальний етап – це створення профільної школи, зокрема академічних ліцеїв. Реформа передбачає поділ на початкову школу – 1-4 класи, базову школу – 5-9 класи, старшу профільну школу – 10-12 класи. Обов'язкова умова – два класи на паралелі і наявність трьох профілів. Старша школа потребує більше точкового навчання, вибору профілю, щоб дати дитині можливість визначатися, що їй цікаво, де її найкращі здібності. Так після 12 класу вона зможе більш свідомо обрати вищий навчальний заклад. Академічний ліцей буде на базі закладів середньої освіти, а професійний ліцей – на базі закладів профтехосвіти та коледжів.
Ми мали би відокремити початкову і базову школи та ліцей. Але ми розуміємо, що приміщень на усі ці відокремлення не буде. Тому початкову школу будемо виводити, коли будуть зміни до законодавства, а гімназія і ліцей можуть бути поєднані.
– Навіщо нам ця реформа?
– 11-річна освіта існує в Україні, Білорусі, Азербайджані і Російській Федерації, країні, яка на нас напала. 12-річна освіта характерна для західного світу. Ми рухаємося до європейської інтеграції.
– Ми спілкувалися з депутатами обласної ради, які були присутні на комісіях. Депутатка Юлія Грицку-Андрієш каже, що основною проблемою формування мережі ліцеїв є те, що брали за основу демографію, а не рівень школи. Якими були основні критерії? Як визначали пріоритетність?
– Демографія – це основний критерій. Який сенс наплодити заклади, просто змінити вивіски, але не мати дітей. Ми маємо зрозуміти, що наше завдання – сформувати адекватну мережу для того, щоб не лише охопити дітей, але і раціонально використовувати фінансовий ресурс. У 10, 11, 12 класах має бути мінімум 300 учнів. Це дасть можливість поділу на групи за профілями. Так дитина зможе поглибити свої знання і обрати потрібний профіль – мовний, математичний, правовий чи історичний.
Крім цього, ми враховуємо фаховість вчителів, успішність закладу, тобто показники НМТ та участь у конкурсах і олімпіадах, наявність обладнання.
Я би порівняла цей процес з формуванням територіальних громад. Коли сформували 52 громади, то опісля експерти почали говорити про велику кількість тих, які є неспроможними себе забезпечити. Ми розуміємо, що така ситуація буде в академічних ліцеях.
Реформа складна, чіткої законодавчої бази немає. Тому ми першочергово пояснюємо реформу і наголошуємо, що це лише попередній план мережі. Ми будемо його переглядати кожного року до 2027 року.
– Остаточний план мережі ліцеїв мають затвердити на сесії облради. Скільки закладів наразі внесли до переліку?
– Попередньо до мережі ми внесли 59 академічних ліцеїв. З них 11 – у Вижницькому районі, 9 – у Дністровському, решта – у Чернівецькому. Упродовж наступних двох років багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей у Чернівцях стане пілотним. Завдяки цьому ми зрозуміємо, як усе працює та що варто змінити. А вже у 2027-ому перші учні за програмою НУШ підуть у десятий клас.
– 8-ий ліцей у Чернівцях, де поглиблено вивчають німецьку мову, внесли до переліку згодом, хоча до того комісія збиралася тричі. Чому так відбулося? Якби батьки та адміністрація школи не були активними, чи переглядали би цей заклад?
– Департамент розробив алгоритм, управління освіти мало ним користуватися. Тому це запитання до них, чому 8-ий ліцей не увійшов до списку. Бо вони хотіли створити окремий єдиний заклад з мовними профілями – англійської та німецької мов. Звичайно, коли почалися незадоволення серед батьків і депутатів, то ми почали це питання комунікувати. Схожу розмову ми проводили у 11 ліцеї в Чернівцях. Ці заклади ще не врахували до мережі ліцеїв.
– Тобто ці 59 ліцеїв – це не остаточний перелік, який ви будете подавати на голосування?
– Не остаточний. Ми продовжуємо комунікацію. У Вижницькому і Дністровському районах протестів чи непогодження не було. Чернівецький район – єдиний, де у нас виникають суперечності, тому тут будемо спілкуватися і переглядати.
– Депутат Олександр Шкурідін звертає увагу на гірські громади. Там заклади не відповідають критерію демографії, а також є проблеми з доїздом. Чи прийняли конкретні рішення, як там буде виглядати мережа?
– У громадах Вижницького району є 23 школи, які мають статус "гірських". Ми передбачили, що в кожній громаді буде академічний ліцей через те, що у цьому регіоні складно із доступністю, не всюди є можливість забезпечити доїзд учнів.
– Чи визначили, як бути із закладами, де навчаються представники національних меншин?
– Звичайно, ми хочемо задовольнити потребу населення саме на територіях, де компактно перебуває румуномовна спільнота. У Волоківській громаді немає 300 дітей, які навчатимуться у старших класах. Тому там ми не пропонували академічний ліцей. Маємо величезне бажання громади й невідповідність фундаментальному критерію. Зараз думаємо, як дати можливість спробувати й не зруйнувати мережу, бо, якщо ми надамо їм таке право, то маємо переглядати всю область. Ми не можемо у всіх 337 закладах області зробити академічні ліцеї.
– Під час формування мережі чи є випадки, коли в одній громаді передбачили два-три ліцеї?
– Були дискусії щодо Мамаївської громади. Там пропонували три ліцеї, але має бути два. Зараз нам треба скомунікувати з цією громадою, зрозуміти, в чому вони бачать доцільність. Вони не витягують за критерієм демографії. Це не державницька позиція прийняття рішень, усе повинно бути адекватним і з розумінням критеріїв.
– Є приклади, де відсутня комунікація між громадами?
– Більшість домовляються. Рішення є болючими, вони не зовсім усім подобаються, але стараються комунікувати. Ми маємо до п'яти випадків, які треба переглянути. Реформа передбачає комунікацію, де є потужніша база та викладачі, відповідна кількість дітей. Голови громад будуть між собою погоджувати довіз та організацію цього процесу.
Ключовий міф, який говорить голова кожної громади: "Немає школи – немає села і немає громади". Однак ми не змінюємо кількість шкіл. Реформа не про закриття, а про виокремлення та профілізацію.
Тут є дуже багато суб'єктів прийняття реформи і, звичайно, кожен депутат хоче відстояти свою громаду, кожен заклад буде боротися за себе. Вважають, що бути академічним ліцеєм – це надзвичайно статусно. Хоча чомусь ми залишаємо поза увагою початкову та базову школи.
– В області є школи, у яких за державні кошти робили капітальний ремонт чи будували нові корпуси. Яку увагу звертали на такі заклади – яка там заповненість дітьми, чи можуть вони стати ліцеями?
– Це дуже дискусійне питання, про яке ми говорили. Наприклад, в Усть-Путилі є нова школа. Логічно, що кожен скаже, в новій школі має бути академічний ліцей. Однак громада аргументувала, що їм треба саме Розтоки. Знову ж таки є прибічники і є опоненти, але ми можемо говорити не тільки про приміщення, а й наявність дітей. У колишньому районному центрі є потужний педагогічний склад.
У Йорданештах теж є нова школа, але там недостатньо дітей, аби створити ліцей, а також немає комунікації між громадами, з яких могли би доїжджати.
З Горішніх Шерівців могли б довозити дітей до Чернівців, але там нове приміщення і школа має високі показники НМТ і конкурсів. Через це для закладу зробили виняток й внесли його до мережі.
– Реформа передбачає окремі приміщення для початкової, базової шкіл та для ліцею. Крім цього, йдеться про окремих директорів та окремі юридичні особи. Які є можливості у громадах?
– У кожній громаді є різні стартові можливості. Тому, коли ми формуємо мережу, їх теж аналізуємо. Кожному голові громади доведеться вирішувати ці проблеми. Для цього маємо час до 2027-го року, аби визначитися, що можливо зробити у кожній громаді. У кожного є свої амбіції, як це зробити.
Наприклад, у Новоселицькій громаді попередньо сформували один академічний ліцей. Вони рухаються у правильному напрямку і розуміють реформу. Хочуть зробити окремо приміщення для початкової, базової шкіл та для ліцеїв.
Ми не враховували у перелік ті громади, у яких немає приміщення і розуміння, як вони будуть виводити дітей, як будуть рухатися далі. На сьогодні на рівні законодавства немає обмеження щодо обов'язкового виведення початкової школи. Хоча ми на цьому наголошуємо. Але голови громад чи депутати кажуть: "Де це написано? Тоді дайте нам шанс".
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
