Перейти до основного змісту
“Про майбутнє подумаю потім”. Як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині

“Про майбутнє подумаю потім”. Як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині

Втікали з-під обстрілів, бачили руїни свого будинку та втратили все, що наживали роками. У таких обставинах опинилися мешканці прихистку для переселенців у Новодністровську Чернівецької області.

Більшість із них — люди пенсійного віку, яким довелося починати все з нуля. Хтось живе тут вже четвертий рік, а хтось лише кілька тижнів. Їхні історії — читайте у матеріалі Суспільне Чернівці.

У центрі для переселенців у Новодністровську мешкають майже 20 людей. Вони розповідають: виїжджали під обстрілами, тому, крім документів, майже нічого не взяли. Про те, як залишала свій дім, ділиться спогадами вимушена переселенка з Мирнограда Людмила Косогова:

"Я збиралася: два пакетики — і вперед. Думала, на місяць, а вже півтора року. Там уже вибухи такі були, що думала — хата складеться. І вікна повилітали, і двері. З переляку все кинула та поїхала. В першу чергу фотографії забрала і одяг якийсь. У пакети — і вперед."
“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Центр для вимушених переселенців у Новодністровську. Суспільне Чернівці

Взяти тільки документи та рюкзак встигла Валентина Гречкіна, вимушена переселенка з Білицького Покровського району:

Коли ми втікали, то нічого [не взяли] — тільки документи. У мене взагалі був тільки маленький рюкзачок за плечима, бо треба було, щоб руки вільні були. І сумка з документами. Все, більше нічого.

Усе майно, яке люди купували роками, довелося залишити. У таких як Людмила Косогова, будинки зруйновані повністю. Каже: грошей, щоб купити нову техніку чи житло, не має:

"Залишились ми безпритульними. Наживали [майно], кожен на щось сподівався. А вийшло отаке все. Дуже важко, коли було все і все втратити в одну хвилину. Там нічого, там все погоріло".
“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Людмила Косогова, вимушена переселенка з Мирнограда. Суспільне Чернівці

Дехто почув про центр у Новодністровську від знайомих, інші виїжджали після дзвінка на гарячу лінію евакуаційними потягами та отримали подальше розподілення у Чернівцях, — розповідає директорка центру Людмила Бондарчук.

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Людмила Бондарчук, директорка Центру соціального обслуговування, разом з мешканкою притулку . Суспільне Чернівці

Житло для переселенців облаштували у будівлі колишнього дитячого садка. Тут розташований Центр надання соціальних послуг Новодністровської громади. Великі ігрові кімнати розділили перегородками, щоб створити окремі житлові зони, каже Людмила Бондарчук.

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Центр для вимушених переселенців у Новодністровську. Суспільне Чернівці

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Центр для вимушених переселенців у Новодністровську. Суспільне Чернівці

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Центр для вимушених переселенців у Новодністровську. Суспільне Чернівці

Мешканці користуються спільною кухнею та побутовою технікою. Також тут є спортивна зала, доступні послуги перукаря та швеї.

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Центр для вимушених переселенців у Новодністровську. Суспільне Чернівці

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Центр для вимушених переселенців у Новодністровську. Суспільне Чернівці

Зараз люди адаптуються до нових умов. Дехто з переселенців уже влаштувався на роботу в місті. Серед них і Роман Терехов. Він проживає тут із сином та мамою вже півтора року. За цей час встиг знайти роботу водієм на місцевому підприємстві. Каже: виїхав зі Слов’янська заради безпеки сина.

"Червоний Хрест привіз нас сюди. Взагалі не знали, куди [їдемо], і що до чого. Я [поїхав] через синочка, щоб йому було добре, щоб він не чув цих вибухів, прильотів".

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Роман Терехов, вимушений переселенець зі Слов'янська. Суспільне Чернівці

Пенсіонери, такі як Валентина Терехова, багато гуляють містом та знаходять собі хобі.

"Кросворди сиджу [розгадую]. Чимось зайнятися треба. Як погода хороша, то на дворі походимо. Тут у вас [в Новодністровську] повітря хороше. Такі люди всі доброзичливі. Куди де піти, вони тобі розкажуть. Вийдуть і покажуть, у яку сторону і куди йти", — каже Валентина.
“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Валентина Терехова, вимушена переселенка зі Слов'янська. Суспільне Чернівці

69-річна Валентина Гречкіна проживає у центрі перший місяць, і вже почала відвідувати тренажерний зал. Жінка каже, що спорт допомагає їй швидше подолати стрес від переїзду:

"Почала ходити у тренажерний зал. Але поки прийдеш у себе, поки трохи усвідомиш, що ти вижив, що тебе якось перемістили. Теж не зрозуміла як мене за 3 дні [перевезли]. І я вже тут. Тут дуже подобається — тут тренажерний зал, гарні тренажери".
“Про майбутнє подумаю потім”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Валентина Гречкіна займається у спортивній залі центру для вимушених переселенців. Суспільне Чернівці

Проживання у центрі для вимушених переселенців безкоштовне. Продуктами та речами допомагають благодійні організації та міська рада, розповідає Людмила Бондарчук. За словами директорки, вільних місць у центрі наразі немає. Втім, за потреби тут готові розмістити ще кілька ліжок.

“Думала, на місяць, а вже півтора року”: як переселенці з Донеччини адаптуються до життя на Буковині
Центр для вимушених переселенців у Новодністровську. Суспільне Чернівці

Про майбутнє переселенці говорять з обережністю. Через втрату житла та невизначеність вони не будують довгострокових планів і намагаються жити сьогоденням, — розповідає Валентина Терехова.

Валентина Гречкіна каже, що попри все — важливо не втрачати оптимізму:

"До кінця війни нам дозволили жити. А далі… Як казала Скарлетт О’Хара: про це я подумаю потім. От зараз я живу. Зараз у мене є де жити, їжа, ліжко. Все".

Загалом у Новодністровську живе понад 1000 вимушених переселенців, повідомили у відділі соцзахисту міськради. Це становить майже 10 % населення міста.

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Топ дня
Вибір редакції
На початок