Рік тому, 7 жовтня 2023 року, бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
Був у той день в Ізраїлі й 35-річний Денис Соколов з Чернігова, який переїхав до Ізраїлю у 2014 році. Зробив це, щоб підтримати бабусю, яка залишилася одна, а також хотів спробувати себе в новій країні. За 10 років життя в Ізраїлі, Денис вивчив мову, звичаї та культуру місцевого населення, працюючи в різних галузях. Як він згадує день вторгнення та реакцію місцевих на це — читайте у матеріалі.
Ракетна атака ХАМАСу
У день вторгнення в Ізраїлі був шабатШабат — у юдаїзмі сьомий день тижня, у який Тора наказує утримуватися від роботи. Триває від заходу сонця в п'ятницю до заходу сонця в суботу., розпочалося воно з ракетної атаки, яку відчули в різних регіонах країни. Денис пригадує, як його розбудила дружина о шостій ранку, коли почалась повітряна тривога. Вони спустилися в укриття разом з іншими мешканцями будинку.
"Більшість були в піжамах, і з заспаними обличчями", – розповідає Денис.
Як житель центрального регіону Ізраїлю, живе він у місті Петах-Тіква, Денис каже, що звик до звуків вибухів від перехоплення ракет. Тому паніки від цієї атаки в них не було.
Однак ситуація на півдні країни виявилась "набагато трагічнішою", каже Денис. Бойовики руху ХАМАС тоді прорвали огорожу та вторглися на ізраїльську територію, вбиваючи людей та беручи заручників. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявляла, що завдає ударів у відповідь, а на території країни точилися бої.
Шок і солідарність
"Реакція населення була суцільним шоком".
За його словами, люди не могли зрозуміти, як таке могло статися, і задавали безліч запитань: "Де була наша розвідка? Чому не було попередження?".
Проте, попри страх і невизначеність, більшість громадян вирішили залишитися в країні, каже Денис.
"Особисто у мене не було, навіть, думок залишити Ізраїль".
Він також додає, що знає історії, коли ізраїльтяни, які перебували за кордоном, прагнули якнайшвидше повернутися і приєднатися до армії.
Суспільство своєю чергою об’єдналося у підтримці постраждалих: люди організовували гуманітарну допомогу, надавали тимчасове житло. Попри те, що ситуація залишалася напруженою, паніки не було, оскільки люди розуміли, що держава має зреагувати на це вторгнення, каже Соколов.
Які настрої в Ізраїлі
На думку Дениса, більшість ізраїльтян налаштовані довести справу до кінця, тобто знищити угруповання ХАМАС та Хезболла, а також повернути заручників.
"Люди втомилися від війни, але вони готові боротися до перемоги", – зазначає він.
Водночас українець звертає увагу на зміну в суспільних настроях. Зокрема, якщо раніше була думка, що бойовиків можна стримати переговорами та поступками, то тепер таке бачення не має підтримки серед ізраїльтян.
Соколов вважає, що населення підтримує Армію оборони Ізраїлю і поділяє наратив уряду щодо повного знищення угруповань.
"Існує лише декілька груп, наприклад, ізраїльські араби, які побоюються, що конфлікт може торкнутися і їх", – каже чернігівець.
Що змінилося за рік після вторгнення
Кількість обстрілів за рік зменшилась, і стало більш безпечно, розповідає Денис Соколов.
"Однак, два рази були обстріли балістикою з Ірану і кілька разів від хуситів з Ємену, які загрожували території всього Ізраїлю".
На такі випадки у містах Ізраїлю є громадські укриття, але в більшості місцевих для цього є, або кімната-укриття у квартирах, або сховище в будинку у підвалі. Відповідно, за укриття і його облаштування відповідають самі мешканці.
"Влада через телебачення і ЗМІ надає лише інформацію, як поводитися під час обстрілів".
Що відомо про вторгнення ХАМАС в Ізраїль
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.
Загострення конфлікту на Близькому Сході
Останніми тижнями відбувається ескалація конфлікту на Близькому сході. Спершу — вибухи пейджерів, рацій та радіоприймачів "Хезболли". Потім — ураження Ізраїлем понад 100 ракетних установок угруповання на півдні Лівану та удар по Бейруту, де загинув Ібрагім Акіл та інші командири "Хезболли", а також цивільні. "Хезболла" відповідає запусками ракет по Ізраїлю.
28 вересня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) офіційно заявила про загибель лідера і одного із засновників "Хезболли" Хасана Насралли під час удару по Бейруту 27 вересня. Угруповання офіційно підтвердило загибель лідера руху Насралли.
29 вересня ЦАХАЛ повідомив про ліквідацію командувача підрозділу превентивної безпеки члена Центральної ради "Хезболли" Набіля Каука.
1 жовтня армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочала наземну операцію "Стріли півночі" на півдні Лівану. Там почалися рейди проти обʼєктів та інфраструктури угрупування "Хезболла".
Ввечері того ж дня Іран здійснив масований обстріл Ізраїлю. У місії Ірану в ООН заявили, якщо Ізраїль наважиться відповісти, то отримає "нищівні" наслідки й назвали цей ракетний удар "законною та раціональною відповіддю сіоністському режиму" на "напади на іранських громадян" та посягали на суверенітет Ірану.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.