Як цукрова патока могла вбити рибу в Десні та Сеймі на Чернігівщині? Пояснив професор університету Фукусіми

Як цукрова патока могла вбити рибу в Десні та Сеймі на Чернігівщині? Пояснив професор університету Фукусіми

Як цукрова патока могла вбити рибу в Десні та Сеймі пояснив професор університету Фукусіми
Професор інституту радіоекології університету Фукусіма Марк Желєзняк та Десна в районі "Золотого берега" у Чернігові. Фейсбук-сторінка Марка Желєзняка/Суспільне Чернігів

З Тьоткінського цукрового заводу, що розташований в Курській області РФ, до річки Сейм потрапила цукрова патока. Саме вона й спричинила масовий замор риби, який спостерігався наприкінці серпня-початку вересня на Чернігівщині.

Про це в прямому ефірі "Суспільне.Студія" 23 вересня розповів професор інституту радіоекології університету Фукусіма Марк Желєзняк.

Як цукрова патока могла вбити рибу в Десні та Сеймі на Чернігівщині пояснив професор університету Фукусіми
Професор інституту радіоекології університету Фукусіма Марк Желєзняк. Фейсбук-сторінка Марка Желєзняка/Суспільне Чернігів

За його словами, згідно із супутниковими даними, починаючи з 13 серпня 2024 року Тьоткінський цукровий завод палав протягом чотирьох днів. Це підприємство стоїть на річці Сейм буквально за кілька кілометрів від державного кордону між Україною та РФ. Внаслідок цього в річку був масштабний скид цукрової патоки. Саме від патоки, за словами професора, вода набула чорного кольору.

"Сама по собі патока не шкідлива та не є хімічним забруднювачем, її навіть використовують на корм скоту, але коли вона тече річкою в великій кількості, то тоді "поглинає" весь кисень", — каже Марк Желєзняк.

Професор пояснив, що є таке поняття, як "хімічне споживання кисню" (далі ХСК, — ред.).

"Є рекомендований норматив ХСК — 30 мг/м3. До цих подій (до забруднення, — ред.) в Сеймі та Десні на Чернігівщині він коливався між 20 та 40 мг/м3. Чим більше ХСК, тим менше кисню. Риба загинула тому, що кисень впав до 0".

Після першого забруднення в кінці серпня в Сеймі ХСК піднялося вище 100 мг/м3. В селі Чумакове на Сумщині взагалі — до 140, зазначає професор.

"Далі вступають в силу закони гідравліки: в Десну після того, як вливається Сейм, нижче за течією ще вливається Остер. Отже, кожного серпня в районі Чернігова проходять 120 тонн води. Вода з Сейму йшла дуже "важка", але поступово концентрація забруднення знижувалася. На Чернігівщині біля сіл Велике та Мале Устя, Макошине та Боромики ХСК вже досягнуло 100 мг/м3. Після того, як в Десну впав Снов, ХСК у воді під Черніговом було вже порядку 90 мг/м3. Відстань від Чернігова та Києва 206 км, там вже невеличкі річки впадають в Десну, зокрема в Острі ХСК вже пройшло на рівні 70 мг/м3. До устя Десни дійшло вже ХСК 40мг/м3. Після цього 120 кубів води змішалися з водою з Дніпра. І біля Києва вже також фіксувалося на рівні 30-40 мг/м3", — пояснив Марк Желєзняк.

Щодо повторного забруднення, то за словами професора, знову почали фіксувати другий підйом рівня ХСК.

"Це почалося практично після 16-17 вересня. Зокрема у Сеймі біля села Чумакове його зафіксували на рівні 120 мг/м3. І зараз буде повторення тієї ж самої ситуації: вода вийде в Десну, розчиниться водами Десни, піде в бік Чернігова, це займе десь тиждень. Потім "допоможе" Снов, розбавить воду".

Однак нинішня ситуація ускладнюється тим, що наразі ніхто не може точно ідентифікувати вид забруднення, яке потрапило у Сейм, зазначив Марк Желєзняк.

"Тоді інформацію про скид ми взяли не тільки із супутникових даних, але й від начальника Сумської ОВА. Вони відмічали цю пожежу, вони бачили її. Зараз ми не змогли ідентифікувати, звідки воно йде (причину забруднення — ред.). Там в них (в Курській області РФ, — ред.) багато цукрових та інших підприємств. Але судячи з того, як воно виглядає — запах і колір, то це також характерне для продуктів переробки цукрового виробництва. Тому, найбільш ймовірно, але це вже моя думка, не факт, що це цукрова промисловість. Це знову означає падіння рівня кисню, це звісно ж погано для екосистеми, для риби, але воно не токсичне. Воно не може призвести до отруєння людей, які живуть біля води", — каже професор.

Нагадаємо, що 17 вересня стало відомо про повторне забруднення в річці Сейм на Сумщині. За інформацією Сумської ОВА мор риби у річці пов'язаний із забрудненням води органічними речовинами.

Повторне забруднення річки Сейм 22 вересня досягло Чернігівщини в районі Батуринської громади. Спостерігається нове погіршення якості води, але очікується, що воно буде не настільки критичне, як попереднє.

Що відомо про забруднення річок Сейм та Десна на Чернігівщині

Вперше про забруднення Сейму на Чернігівщині стало відомо 26 серпня. В річці масово гинула риба, а сама вода стала чорного кольору. У воді виявили перевищення вмісту амонію та критично низький рівень кисню.

28 серпня забруднена вода з річки Сейм вже дійшла до Десни поблизу села Велике Устя, що у Сосницькій громаді.

9 вересня мертва риба з'явилася у Десні в межах Чернігова. Після цього за два дні з річки в межах міста зібрали сім тонн такої риби.

За результатами проб води у річках Сейм та Десна, які відбирали 10 вересня, зафіксували забруднення органічного характеру. Воно, як повідомляло Міндовкілля, 14 серпня потрапило у річку Сейм із цукрового заводу в селищі Тьоткіно Курської області РФ.

Станом на 11 вересня сума збитків довкіллю через забруднення річок Сейм та Десна (в межах Чернігівської та Сумської областей) склала понад 405 мільйонів гривень.

Станом на 22 вересня, за інформацією Міндовкілля, вода в Десні посвітлішала, з’являються живі водні біоресурси. На дні осад темного кольору, неприємний запах та замору риби не спостерігають.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок