"Чим гірший стан ляльки, тим цікавіше з нею працювати". Так Тетяна Гончаренко з Кудрівки, що на Чернігівщині, розповідає про своє захоплення — реставрацію ляльок.
Зі старовинного рушника Тетяна Гончаренко пошила одяг для цієї радянської ляльки.
"Ніс і губи з’їли миші. Бо вона довго лежала. Мамина сестра саме везла їх на смітник. А ця (мати) саме нагодилась: «А куди ти її викидаєш? Давай, може щось ще дівчатам (у мене дві онуки), може дівчата гратимуть»".
Ляльки потрапляють до Тетяни від знайомих та родичів. Жінка їх реставрує, шиє одяг, аксесуари та взуття. Робить усе в традиційному українському стилі, говорить Тетяна.
"Взуття я брала за зразок гуцульські".
Американські Барбі та Кен в руках майстрині перетворились на козачку та козака.
"Він був у модних зелених штанях, а став козаком. Ми його охрестили у козацьку віру. Її хотіла зробити як сучасну українку".
Коли вперше бере ляльку до рук, то вже знає, як вона буде виглядати, зізнається Тетяна. Лялька Лілька стала Пилипом. Каже, тільки побачила, зрозуміла, що це буде козак.
Захопилась Тетяна ляльками, коли почалась повномасштабна війна. Коли російські війська зайшли на Чернігівщину, їй доводилось шукати шляхи постачання продуктів, ліків, підтримувати людей, приймати переселенців. Тож ляльки ночами заспокоювали нерви, каже жінка.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
