Що таке фейк і як його відрізнити від правдивої інформації, на що звертати увагу в заголовках новин та медіа, яким можна довіряти. У прикордонній із Росією Городні для людей старшого віку проводять заняття з інформаційної гігієни.
Розпочали їх у січні 2023 року, розповіла співробітниця Центру надання соціальних послуг Людмила Петлай, яка і проводить заняття. Жінка пояснює жителям Городні незрозумілі слова, як от фактчекер, бот, блогер, джинса. Розповідає, що таке фейки та на що треба звертати увагу в заголовках новин.
"Якщо є «терміново», «шок», знаки оклику, знаки запитання, то це одна з ознак того, що там може бути інформація неправдива, фейк".
Дуже важливо, говорить Людмила Петлай, звертати увагу на дату публікації та деталі на фото чи відео, як от погода, дерева, номери машин. Також треба дивитися, чи українські сайти, звідки люди беруть інформацію. Якщо є сумніви щодо правдивості, бажано її перевіряти на різних ресурсах. В Україні, розповіла жінка, є "білий список" медіа, яким можна довіряти.
"Чому важлива саме інформаційна гігієна? Бо ми живемо в час, коли інтернет, телебачення – отримуємо багато новин. І дуже важливо розібратися в правдивості або неправдивості".
Вперше на заняття прийшла 66-річна Тетяна Приходько. Жінка каже, зараз в інтернеті та соцмережах їй часто трапляються фейкові новини.
"Бахмут взяли, там все вже, нема нікого – розігнали, побили. Оце такі жахливі новини, їх особливо перевіряєш. Ну вони засмучують, ці новини, звичайно. Це болюча тема. Я тоді на офіційні канали, офіційно хто там коментує, Маляр, заступник міністра, от я довіряю цій людині".
Тетяна каже: розуміє, що такі новини пишуть "вороги", аби похитнути психологічний стан українців.
На заняття з інформаційної гігієни, каже жінка, прийшла заради самоосвіти.
"Попри те, що я теж маю якусь там освіту, але у сучасному медіа плаваю трохи. І мені оті особливо терміни, я та у дітей своїх питаю, і онук мені трошки підказує, як розуміти оце".
65-річна Лідія Погорелко вже була раніше на такій лекції. Прийшла знову, щоб освіжити знання.
"Цей центр започаткував і вивчення комп’ютера для пенсіонерів, і вивчення мобільних телефонів, і вивчення смартфонів. Тепер ми дійшли до того часу, чи можемо ми довіряти цим смартфонам, цій інформації. Обережний зі своїми висновками. Перевіряєш інформацію не з першого разу, чи правдива вона, чи неправдива, і з різних боків її розглядуєш".
Людмила Петлай каже, що заняття проводять не тільки в Городні. Також із лекціями їздили до сіл громади. Крім того, люди стали зіштовхуватися з шахрайством, коли в країні почали виплачувати грошову допомогу з-за кордону.
"Дуже багато людей звертались цим питанням, наскільки могли допомагали, але потім почали з'являтися шахраї. І коли знав, що є люди, які з цими шахрайствами попались, то попереджав. Розумів, що треба саме робити інформаційну гігієну для людей, щоб вони послухали, щоб вони почули, достукатись до них".
Після занять, каже Людмила Петлай, вона помічає, що люди починають більше фільтрувати інформацію і не так довіряють усьому, що читають чи бачать.
Детальніше у сюжеті:
Читайте також
"Не віджив, а живеш". Пенсіонерки з Городні займаються танцями попри хвороби й новини про війну
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
