На Чернігівщині нині проживає майже стільки ж людей, як і перед російським вторгненням, а в самому Чернігові кількість населення може бути більшою, ніж в січні 2022 року. Про це Суспільному розповіла заступниця голови Чернігівської ОВА Жанна Шерстюк, посилаючись на дані мобільних операторів. Аліна Клименко дізнавалася, як змінювалася кількість населення в Чернігові та області протягом року російського вторгнення і з чим експерти пов’язують відновлення довоєнної кількості жителів.
Виїжджати з міста масово люди почали 24 лютого. Вже о 7 ранку на виїзд з Чернігова були затори.
Люди продовжували залишати місто і протягом березня, коли Чернігів перебував у блокаді, розповіла Анастасія Улюшева. Вона – волонтерка, розвозила в цей період гуманітарну допомогу людям. Паралельно, разом з іншими волонтерами спробувала порахувати кількість жителів у цей період, щоб розуміти, скільки потрібно їжі.
"У нас була велика карта Чернігова, яку ми важко намагалися дістати, потім її роздрукувати, тому що в той момент в місті світла вже не було. Коли ми знаходили людину, яка говорила, наприклад, я живу на Любецькій, і ми давали перелік адрес, по яким їй треба пройтися, які дані нам треба зібрати", – розповідає волонтерка ГО "Балсанка" Анастасія Улюшева.
Підрахунок припинився після 23 березня, коли росіяни підірвали головну транспортну артерію – автомобільний міст через Десну, яким евакуйовувалась основна маса людей. До цього волонтери встигли охопити 75% території міста, яка була на той момент їм доступна. Математично вийшли на середню цифру людей, що залишалися ще в Чернігові.
"Тисяч 70, але ми прораховували по формулі, підраховували коефіцієнт людей, яких ми могли пропустити, плюс коефіцієнт людей, який ми прорахували собі, які виїжджають щодня".
До 24 лютого в місті проживали 285-290 тисяч людей. Такі цифри озвучував міський голова Владислав Атрошенко. 8 квітня, після звільнення Чернігівщини від російських військ, він же дав пресконференцію в "Укрінформі".
"Коли я був у Кабміні, ми використали програму Мінцифри, яка вказала кількість людей, відповідно до даних усіх мобільних операторів. І отримали цифру 87 тисяч 590 мешканців Чернігова, відповідно до даних мобільних операторів".
Станом на 22 лютого 2023 року мобільні оператори показують вже майже 311 тисяч абонентів у Чернігові, розповіла заступниця голови Чернігівської ОВА Жанна Шерстюк. Реальна кількість жителів може бути іншою, адже одна людина може користуватися кількома сім-картками. Загалом Чернігівщина за рік повернула до 95% населення, за підрахунками ОВА. До повномасштабного вторгнення в області було 959 тисяч жителів.
"Дані мобільних операторів на сьогодні свідчать про те, що в області активно користується мобільним зв’язком 930 тисяч осіб. Дані, які ми зібрали з територіальних громад, говорять про 940 тисяч жителів області, які є, або повернулися. Десь посередині буде коректна цифра, і вона, на щастя, вирівнюється й повертається до показників початку 2022 року", – каже Жанна Шерстюк.
Простежити точну кількість людей, які через російське вторгнення переміщувались по області або за її межі, було практично неможливо, каже Жанна Шерстюк. Перші статистичні дані від громад адміністрація отримала у травні. Інформація була потрібна, щоб планувати вирішення гуманітарних потреб.
"Більша частина громад показувала збільшення населення громад, близько 15 громад показували зменшення кількості. Десь за рахунок ВПО, десь за рахунок повернення. А ті, які безпеково та з інших причин не можуть забезпечувати своїх мешканців тим рівнем життя, який був до початку військової агресії, там і досі кількість менша".
Кількість мешканців області зросла за рахунок внутрішньо переміщених осіб. В Чернігові додалися дев'ять тисяч ВПО. За даними обласної військової адміністрації, загалом в області станом на лютий 2023 року проживає понад 72 тисяч внутрішньо переміщених осіб. З них майже 28 тисяч – переселенці з інших областей. Даних про кількість жителів Чернігівщини, які зараз перебувають за кордоном, немає. Важливо знати, скільки їх повернеться, говорить докторка економічних наук Жанна Дерій.
"Ті, у кого немає житла, втратили роботу, нічого не тримає, дуже примарна надія, що вони повернуться. 90% може ні, але 60-70%, мені здається, що це будуть наші втрати. Діти пішли до школи, діти вжилися в європейське середовище, в них є вже нові друзі. Вони отримали доступ до освіти, медицини. Чим більше триває війна, тим більше шансів на неповернення цих людей. Наслідки можуть бути в короткостроковому періоді, те, що ми відчуваємо зараз. Це несплата податків, зниження економічної активності. Страшний наслідок: якщо не повернуться ці діти, то ми вже втрачаємо жителів України, робочу силу".
Ще один фактор повернення людей – безпека, а відтак завершення війни. Тільки після цього в Україні зможуть провести перепис населення. Тоді ми зможемо дізнатися точні дані про демографічні зміни.
Читайте також
У мікрорайоні Масани в Чернігові відновить роботу ще один дитсадок
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
