Жителі села Воловики Корюківського району у лютому 2022 року передавали інформацію українським військовим про те, що на станції Низківка стоїть понад 50 цистерн із дизпаливом, а менш ніж за кілометр іде колона з 300 одиниць російської техніки. 26 лютого у цистерни поцілили українські війська. Вагони горіли ще тиждень, а місцеві мешканці продовжували зливати паливо, аби воно не дісталося росіянам, подекуди просто на землю. Про те, як ті дні пам'ятають очевидці, що буде далі із цистернами та яка екологічна ситуація у Воловиках зараз, читайте в нашому матеріалі.
У перший день повномасштабного вторгнення РФ на території України на станцію Низківка прибув потяг з республіки Білорусь, що в селі Воловики. Він перевозив 51 цистерну з пальним. Загалом три тисячі тонни солярки, та ще п’ять вагонів добрив.
Староста Забарівського старостинського округу Володимир Козел каже, потяг приїхав до обіду.
"Він з’явився, поставили потяг, відчепився теплотяг, який його тягнув і пішов в сторону Сновська".
Наступними днями трасою через село йшли колони російської техніки, згадує староста. 26 лютого місцеві нарахували 300 одиниць техніки.
"Ну немає кілометра тут, де проходила вона трасою. І один з їх танків, який тут заблукав, він проїхав практично за 250 метрів. Це вдень, то він би побачив цей потяг, який тут стоїть".
У перші ж дні в Корюківському районі був організований рух спротиву, говорить начальник Корюківської РВА Іван Ващенко. Жителі голіруч зупинили та розвернули колону росіян на під’їзді до міста.
За словами старости, спочатку цистерни хотіли сховати на закинутих коліях в лісі, однак не знайшли теплотяга, який би його відвіз. Після появи російських військових поблизу Низківки, місцеві передали інформацію військовим.
"Одного ранку мені доповіли, що в сторону Низківки рухається колона ворожої техніки, ця інформація одразу кладеться на стіл командувачу. І він каже, що нам треба нищить", – каже Іван Ващенко.
За даними прокуратури, 26 лютого по цистернах вдарили українські військові. Чим саме – достеменно невідомо: чи артилерією, чи “Байрактаром”. О сьомій годині вечора Командування Повітряних сил ЗСУ прозвітувало про знищення залізничного ешелону.
Через два дні у соцмережі "Твіттер" з’являється відео, як "Байрактар" б’є по ешелону залізничних цистерн. Вагони зайнялися. Горіло, говорить Володимир Козел, у трьох місцях протягом тижня. Аби не наражати місцевих на небезпеку, мешканців найближчих хат евакуювали до сусідніх сіл.
Володимир каже, що після підриву, місцеві за наказом командування взялися зливати пальне із цистерн.
"Якщо є кран, то з нього повинно бігти. Першим ділом ми відкрили цей кран. Відкрутили його, а з нього не біжить. Взагалі не біжить. Залізли нагору, подивилися: повна, і не біжить, бо там є спеціальний ключ, який знаходиться на нафтобазах під замками. Ми сіли там зі своїми кібернетиками за вечір зварили шість ключів".
Так ті події в інтерв’ю Суспільному згадував командувач військ оперативного командування "Північ" Віктор Ніколюк.
"Я кажу: «Ви хоча б відео зніміть, щоб це правда була». І надіслали нам фотографію, де до сотні людей було. На тракторах, на конях, на мотоциклах, на бусах. І от вони зливають, усі посміхаються".
Зливали паливо у місткості, які мали, а потім просто на землю, згадує чоловік. Стікало дизпаливо у русло осушеної річки Мена, аби нафтопродукти не потрапили до Десни та далі за течією в Дніпро, на каналі закрили шлюзи. У копанках на шляху течії досі видніють залишки палива.
За даними Чернігівського обласного лабораторного центру МОЗ України, навесні поблизу станції фахівці виявили перевищення реагентів у ґрунті від 17 до 41 разів.
Те, що вагони зареєстровані у Республіці Білорусь, підтверджують супровідні документи на вантаж, вилучені Державним бюро розслідувань в "Укрзалізниці". Про це йдеться в ухвалі Печерського суду.
З неї ж випливає, що потяг перетнув Українсько-Білоруський кордон 23 лютого та розмитнювався у Сновську. Ще у квітні цистерни передали на відповідальне зберігання в ДБР в рамках кримінального провадження, відкритого за статтями "Пособництво державі-агресору" та "Зловживання владою". За версією слідства, невстановлені співробітники Державної митної служби України та три приватні фірми-постачальники палива змовилися із російськими військовими аби забезпечити логістику майбутнього широкомасштабного вторгнення.
"Так, з метою логістичного забезпечення пересування російських військ на території Чернігівської області, українськими компаніями ТОВ «Маддокс Україна», ТОВ «Алпен Трейд» та ТОВ «Бахмач Нафтосервіс» заздалегідь укладено контракти на постачання з території Республіки Білорусь дизельного палива, яке надалі мало бути використане для заправки військової техніки агресора", – ідеться в ухвалі.
Суспільному вдалося зв’язатися із представниками двох приватних компаній, вони повністю заперечують пособництво країні-агресору. Обидва представники стверджують, що контракти вкладали задовго до вторгнення та виключно з комерційною метою.
Нині на коліях лишається стояти 22 цистерни, їх у жовтні ухвалою Печерського суду передали на зберігання Національному агентству з питань розшуку та управління активами. В ухвалі також ідеться, що вагони хотіли передати у власність "Укрзалізниці", в усному коментарі у компанії нам відмовили. Суспільне надіслало інформаційний запит до голови правління "Укрзалізниці" із проханням роз’яснити подальшу долю цистерн.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Читайте також
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
