Бліндажі, окопи для військової техніки, ящики з-під ракет, покинуті вантажівки з "Ураганами" – у лісосмугах біля селища Михайла-Коцюбинського розташовувались російські окупанти. Місцеві відшукали військовий табір і показали нашим журналістам, як протягом місяця жили там росіяни, звідки і чим стріляли по Чернігову та околицям.
Місцеві бачили, як до лісосмуги біля селища Михайла-Коцюбинського заїжджала ворожа військова техніка в останніх числах лютого.
"З Михайла-Коцюбинського вони повернули сюди, через Слабинський поворот, і заїхали в ці ліси ховатися. Спершу ми їх бачили, а потім вони всі сюди заїхали. Ми думали, вони йдуть на Шестовицю. Але, коли вони звідси йшли, і коли виїжджали на ці поля стріляти, то зрозуміли, що вони ховаються десь тут", – пояснює житель селища Михайло-Коцюбинське Олександр Токар.
Місцеві називають це місце "селищем бліндажів". Олександр допомагав розміновувати цю територію, тому показав нам безпечні стежки. Наприклад, тут знайшли склад боєприпасів.
"От в таких ящиках, і в розсип. Ось тут був складений цілий склад танкових снарядів, уже готових до бою. Ну тільки не зведені. На наконечники запали були накручені, все підготовлено, змазано. Як ми розуміємо, це вже було просто підготовлено, навіть витягнуто з ящиків: закинув, поїхав, і вже там стріляєш".
Бліндажів тут сотні. Олександр каже, "простеньких", найбільше. А от у великих росіяни окопували свою військову техніку. Її було багато, за словами Олександра, деякі машини були висотою в двоповерховий будинок.
Олександр каже, що поки ходити усюди небезпечно. Піротехніки пояснили, що на цій території багато розтяжок. Деякі розтяжки можуть "зняти" зайці, собаки чи коти".
Далі – купи сміття, часто зустрічаються обгортки з-під сухпайків. На землі розкидані бинти, на гілках дерев теліпається нижня білизна.
"Вони ж тут жили цілий місяць. Ми навіть уже по часу засікали: от проїдуть машини з боєприпасами, півгодини – й починаються вистріли. Знову поїдуть-приїдуть, півгодини – й знову вистріли по Чернігову. Постійно: вдень, вночі. В основному – вночі й рано вранці".
Час від часу трапляються огороджені ящиками з-під ракет ділянки. Деколи видніються червоні мітки на гілках. Близько не підходимо, адже невідомо, що саме маркували росіяни. Можливо, міну чи розтяжку.
Олександр каже, тут – бліндажі з "умовами підвищеного комфорту".
Який вигляд бліндажі мають зсередини – показуємо на фото, які зробили зі спалахом. На відео їх не видно.
Поруч, очевидно, польова кухня.
На цій ділянці, припускає Олександр, росіян обстріляли українські військові. Видно понівечені перекриття, залишки снарядів, траву, що вигоріла.
"Це – погрузочна машина, яка "Урагани" ці завантажувала. Вони порушені, їх чіпати в жодному разі неможна. Уже вентелі… трошки. Самі запали ще не накручені, але все одно, це – вибухівка".
Олександр пригадує останній день окупації. Росіяни казали: якщо під час відходу українські війська будуть по ним стріляти, то постраждає село.
"Гуділо з 05:00 ранку до 11:30 дня. Це як відходили. Потім ще з 15:00 до 17:00 ми теж ще чули, як гуділо. Потім вони наче пішли, потім із сусіднього села нам сказали, що вони там застрягли. І потім почалися постріли по селу. Шість вистрілів. Чути було, що ракети пролітали над головою. Свистіло добре. Потім десь через півгодини ще три. І потім вже тиша була, й до цього дня тихо".
Далі репортери не пішли. Олександр сказав, туди не дійшли піротехніки, там небезпечно. Не радить людям в принципі ходити по місцевості, яку ми показали – є висока ймовірність, що тут лишаються міни та розтяжки. Загалом військові встигли дослідити не більше 10-15% всієї території, де жили російські військові.
Читайте також:
У Франції чернігівку прихистили нащадки вчителя, який вік тому тікав з Чернігова через більшовиків
