Під час засідання Деснянського районного суду Чернігова 5 листопада у справі російського обстрілу черги за хлібом 16 березня 2022 року один із потерпілих Михайло Ключ згадав, як дружина шукала його після атаки.
«Моя жінка не знала, де я. На другий день тільки дізналася у лікарні, бо там знайшли мої речі. У чоботі було написано, що я помер».
Того ранку він хотів купити хліба, якого вже декілька днів не завозили до їхнього мікрорайону. Михайло, як й інші чернігівці, зайняв чергу, яку російські військові атакували біля супермаркету на вулиці Соборності (на той час — Доценка). Того дня на місці влучань та пізніше в лікарнях загинули 20 людей та ще 28 зазнали поранень.
У чому суть цієї справи, кого допитували на цьому засіданні, та що говорили потерпілі на суді — розповідаємо далі.
«Перший приліт, я втримався, а на другий — ні»
Вранці 5 листопада біля однієї із зал Деснянського районного суду збираються люди. Це — потерпілі внаслідок російського обстрілу черги за хлібом 16 березня 2022 року. Всі вони мають поранення. Хтось прийшов на милицях, а хтось — накульгує.
Засідання розпочалося з того, що суддя Ольга Кузнєцова, яка є головуючою у цій справі, зачитала склад суду та присутніх. Прокурор у цій справі Кирило Михайленко. Також були присутні адвокати обвинувачених — Ольга Шолох, Павло Костюченко та Денис Євчук.
На це засідання прийшли сім потерпілих. Один — не зʼявився. Також суддя Кузнєцова зачитала, що підозрюваним російським військовим повідомили про дату та час судового розгляду через газету «Урядовий курʼєр» випуск № 222 від 22 жовтня 2026 року.
Допит потерпілих проводила суддя Кузнєцова та прокурор Михайленко.
Один з найперших у черзі 16 березня 2022 року у Чернігові стояв Михайло Ключ. Він 1952 року народження. Має II групу інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи. На засіданні суду він розповів, що до магазину прийшов у шостій ранку і був другим у черзі.
«Одна була у гастроном, а друга — за хлібом. Людей було багато. Заїхав водій з магазину, закрив ворота. Через 10-15 хвилин пішли обстріли із Товстолісу. Перший приліт, я втримався, а на другий — ні. За три метри від стіни, де був я, загинули люди. Вже потім хлопці машиною привезли мене до Другої міської лікарні. У мене побиті ноги, руки, живіт. Чотири доби запускали лікарі шлунок. Також я глухий на ліве вухо. До 27 травня (2022 року, — ред) лежав у лікарні. Але згодом забрали знову туди, вставляти спиці у руку. У вересні, того ж року, була чергова операція на животі».
Михайло погано ходить. Як він каже, чув два прильоти, звуки та лунав свист.
«Кожен день привозили молоко до магазину. Моя жінка не знала, де я. На другий день тільки дізналася у лікарні, бо там знайшли мої речі. У чоботі була записка, де написано, що я помер».
У справі обстрілу черги за хлібом підозру прокуратура оголосила трьом командирам РФ: Олегу Куригіну, командиру 35-ї окремої мотострілецької бригади, Рамісу Загрєтдінову, командиру другої батальйонної тактичної групи 35-ї окремої мотострілецької бригади та Тімуру Сулейманову, командиру першої батальйонної тактичної групи 35-ї окремої мотострілецької бригади. Справа розглядалася без участі обвинувачених. Їм інкримінують порушення законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу), вчиненому групою осіб за попередньою змовою (частина 2 статті 28 КК). Максимальне покарання – довічне ув'язнення.
«Мого чоловіка ховали чужі люди»
Ще одна історія потерпілої 76-річної Ганни Курдюк. Вона пенсіонерка. Жінка розповіла, що вони з чоловіком вирішили того дня зайняти чергу вдвох у різних місцях. Її чоловік Іван Курдюк пішов о сьомій ранку, і більше не повернувся. Вона — о дев'ятій.
«Був холодний весняний ранок. Ми танцювали у черзі від холоду. Я до чоловіка не підходила. І не чула вибухів, бо я глуховата трохи. Не памʼятаю, як упала. Прийшла до тями, і попереду, з лівої сторони, де стояли люди, вони вже лежали. Я на праву руку піднялась, з лівої — фонтаном текла кров. Пальто розірване на рукаві, чобіт — теж і кров біжить. Я в шоці й не знала, що робити».
Ганна розповіла, що їй намагалась надати допомогу жінка, проте не впоралась і потім вже допомагали чоловіки. Вони зупинили їй кров та знайшли автівку й повезли до Другої міської лікарні. Там жінка пролежала, як каже, до 25 травня того ж 2022 року.
«Ніхто з моїх знайомих та родичів не знав, де я та що зі мною. Там вже я дізналась, що мого чоловіка вже немає вживих. Його ховали чужі люди. Так, два тижні до мене ніхто не приходив. Лише потім передали інформацію про мене. Приїхала донька з Польщі, а син — інвалід II групи. Саме тому я не хотіла їхати на операцію до Києва. Лікарі зробили мені її тут, та, можна сказати, зліпили ногу».
Ганна має II групу інвалідності. Вона два роки проходила реабілітацію у Польщі з донькою й потім повернулася в Україну. Наразі жінка ходить на милиці та висловила подяку всім, хто їй допомагав 16 березня 2022-го. Особливо, водію авівки, яка везла її закривавлену до лікарню.
«Завжди ходила до "Сіверського", а в той день — захотіла молока»
Валентина Шешулько — ще одна потерпіла внаслідок обстрілу черги за хлібом. Жінка 1950 року народження. На засідання суду вона розповіла, що о восьмій ранку пішла займати чергу за молоком.
«Порахувала, що я 70-та була, і пішла за ріг в іншу чергу, за хлібом. І так ходила між двома чергами. Потім мені сказали, що молоко не скоро буде і я залишилась за хлібом. Вже почалися вибухи. Я тільки запитала у чоловіка поруч: "Ви будете ще стояти?", і всі попадали. І я упала. Запекло у праву ногу — стопа. Я встала сама, до мене підбігла жіночка, та я вийняла пакет із сумки і перевʼязала собі ногу. Я ще встала на іншу стопу й попросила її довести мене додому, але дорогою мене забарали волонтери до машини й повезли до Другої лікарні».
Там, з її слів, вона була півтора місяці. Інвалідності жінка не має. Каже: був перелом зі зміщенням, але ж ходжу. Валентина за освітою — медсестра, тож більше не зверталася за допомогою.
«Стопа турбує тільки тоді, коли багато походжу. Завжди ходила до Сіверського, а в той день — захотіла молока…».
Загалом під час цього судового засідання допитали сім потерпілих. Всі вони розповіли, що вранці 16 березня 2022-го дві черги зібрали чимало людей. Кількість вони називають різну, але одноголосно, від 70 людей і більше. Так само як ніхто з них не бачив на тому місці біля магазину та багатоповерхівок, українських військових та їхньої техніки. Також всі вони казали, що черги було дві — одна за молоком, інша — за хлібом.
Прокурор повідомив, що на наступне засідання планує допитати родичів загиблих. Якщо вони не з'являться, то він ініціює зміни до порядку, можливо, письмових матеріалів. Продовжити розгляд цієї справи планують на наступному засіданні — 8 грудня 2026 року.
Також ми звернулися до адвокатів обвинувачених за коментарем, але вони відмовилися надавати його журналістці Суспільного після засідання суду.
Що відомо про справу розстрілу черги за хлібом у Чернігові
Ці кадри зняли журналісти Суспільного за кілька хвилин після обстрілу черги за хлібом біля одного із супермаркетів Чернігова 16 березня 2022 року. Російські військові атакували її між 08:50 та 09:15 ранку. Про це свідчать дані громадської організації Truth Hounds. Аналітикиня Марина Слободянюк разом зі своїми колегами з`ясувувала, хто міг вчинити цей злочин. Їм, того ж року, вдалося встановити місця 12 влучань боєприпасів по території біля магазину у Чернігові. Стріляли російські військові із градів та гаубиці. У чергу з людьми влучив 152 міліметровий снаряд від гаубиці.
За інформацією з відкритих джерел, дослідники також з'ясували, що 16 березня 2022 року там стояла 35-та мотострілецька бригада. Це підтверджують і документи, які журналісти Суспільного знайшли у селі Вишневе. У табличках внесені дані про розташування центрів та вузлів зв'язку між російськими військовими підрозділами.
Згодом, Чернігівська обласна прокуратура повідомила про підозри трьом командирам підрозділів Збройних Сил Російської Федерації. Ними виявились: командир 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу рф, полковник Олег Куригін, а також двоє його підлеглих – командири 1-ї та 2-ї батальйонних тактичних груп капітана Тімур Сулейманов та майор Раміс Загрєтдінов.
Супутникові знімки, які досліджували аналітики Truth Hounds також допомогли спростувати інформацію, що українська військова техніка могла перебувати біля будинків чи в парку поруч та вести звідти вогонь.
Також Суспільне у травні 2022-ро розповідало історії людей, які вижили під час обстрілу у черзі за хлібом у Чернігові:
Матеріал створений за підтримки IWPR в рамках проєкту «Журналістика правосуддя».
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
