Майже вдвічі зросла кількість російських атак 2025 року на сільгосппідприємства Чернігівщини порівняно з попередніми роками. Як розповів Суспільному директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Олег Крапивний, РФ дедалі частіше атакує не лише підприємства на прикордонні, а й у всіх районах області.
Знищені ангари, спалене зерно та дрони, які полюють за технікою у полях, — у таких умовах наразі працюють фермери. Як місцеві аграрії проводять посівну та збирають минулорічний урожай під атакою російських безпілотників — детальніше про це в матеріалі.
Анатолій Власенко — комірник товариства «Світанок» у Семенівській громаді. Росіяни кілька разів атакували підприємство безпілотниками. 28 квітня російський дрон влучив в ангар, у якому зберігалося зерно.
«Все насіннєве зерно згоріло. Були: соняшник, кукурудза, рапс. Все згоріло. Машину не зачепило. Зерно було на корм, на посадку. Два прильоти було сюди«.
Чоловік говорить: навіть те зерно, що вціліло, не зовсім придатне для використання.
«Що змогли, те врятували. Те, що худобу годувати, — з металом. Намагаюсь просівати, але все не просієш. Посікло, і уламки летіли».
Загалом у господарстві, говорить Анатолій Власенко, пошкоджені три ангари, там зберігалися урожай та добрива.
«Літають, б'ють. Уже люди звикли. Працювати треба. Ніхто не ховається майже. Вже знають люди, що летить «Герань», наші чи не наші. Вже розбираємося за звуком, уже діти малі знають, що летить«.
Володимир Населевець працює на підприємстві «Лан», яке 28 квітня разом із сусіднім товариством «Світанок» опинилося під атакою РФ. Чоловік говорить: із початку року росіяни вже двічі били по їхніх складах.
«Оце 28-го прилетіло у порожній склад».
Вісім «шахедів» та одну ракету «Іскандер» запустили росіяни по території сільськогосподарського товариства імені Чкалова. Сталося це на початку лютого. Іван Лось розповідає, який об'єкт росіяни атакували «Іскандером».
«Біля берези він приземлився. Це був туалет. Спочатку знесло туалет, усі вікна повилітали, і через годину пішли «шахеди»«.
Іван Лось каже: чотири «шахеди» влучили в приміщення майстерні. Врятувати тоді нічого не вдалося.
Володимир Лобосок — співвласник усіх трьох фермерських господарств. Вони розташовані на території Семенівської громади — майже за 25 кілометрів від кордону з РФ. Говорить: збитки через атаки РФ мільйонні.
«Більш ніж 250 мільйонів ми нарахували, що вони знищили техніки, складів».
Директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Олег Крапивний зазначає, що РФ дедалі частіше атакує не лише підприємства на прикордонні, а й у всіх районах області.
«Є приклади, коли на території одного сільгосппідприємства прилітало чотири рази. Із періодичністю два тижні. І чотири рази практично в одне і те саме місце. Прильоти відбуваються не лише на прикордонні, звичайно, там дуже часто і прилітає в ті громади, які на кордоні з РФ. Але і збільшуються прильоти далі, вже у глибину Чернігівської області, в аграрний бізнес. Це всі райони, тобто безпечності немає в жодному районі Чернігівської області».
Олег Крапивний каже, що порівняно з попередніми роками 2025-го кількість атак на фермерські господарства Чернігівщини зросла вдвічі.
«Орієнтовно 22-й, 23-й та 24-й рік — це щорічно 20–30 прильотів було в аграрні підприємства. Якщо ми говоримо за 2025 рік, їх значно збільшилося — вже 63 прильоти. Якщо січень-квітень 2026-го — це вже 24 прильоти на сільгосппідприємства».
Під час цих атак росіяни не лише нищили техніку, склади, врожай, а й вбивали людей та тварин. Зокрема, ввечері 8 травня, за кілька годин до початку дії так званого перемир'я від РФ, російські безпілотники завдали ударів по фермі в селі Печенюги Новгород-Сіверської громади. Тоді «Герані» вбили двох чоловіків, батька та сина, й одну людину поранили.
Свої атаки на сільськогосподарські підприємства Чернігівщини росіяни подають у своїх пропагандистських телеграм-каналах як ураження військових цілей. Іван Лось зачитує повідомлення, яке росіяни оприлюднили після атаки на їхнє підприємство на початку лютого.
«З цієї території запускали БпЛА дальнього радіусу дії, що дозволило попередити масований пуск ракет по території Російської Федерації. Та жодних тут запусків не було. Ми займаємося сільським господарством».
Фермер Володимир Лобосок розповідає, що за час повномасштабного вторгнення загалом на трьох підприємствах пошкоджені близько 10-ти складів, а також знищені чи пошкоджені понад 20 одиниць техніки.
Фермер Олександр Шкурат розповів, що його підприємство «Мрія-Агро-Маш» мало дві тисячі гектарів на прикордонні Чернігівщини. З початком повномасштабного вторгнення фермер втратив майже 80% земель.
«Залишилося 400 гектарів землі. Решта на кордоні. Все заміноване. Обстріли постійно. Тут 18–20 кілометрів від кордону. Там практично на кордоні».
Інша проблема фермерів на прикордонні — це зберігання зібраного врожаю. Росіяни систематично атакують склади із зерном.
«На сьогодні потяг до Семенівки не ходить, і в нас була своя сушарка, своє зберігання. Тепер у нас все на колесах. Ми маємо 10 зерновозів, які повинні миттєво вивезти цю продукцію, бажано не зберігати на Семенівщині».
Товариство «Українська лляна компанія плюс» на Семенівщині займається вирощуванням зернових культур та льону. Зараз підприємство збирає врожай тогорічної кукурудзи. Це пов'язано зі складними погодними умовами у 2025 році, говорить менеджерка Валентина Краснощок.
«Кукурудза втратила свою якість. І ціну, яку б ми мали восени, її ніхто не дасть».
Саме підприємство розташоване за 10–12 кілометрів від кордону з РФ. Має землі в шести прикордонних селах. Нещодавно трактор цього підприємства наїхав на вибухонебезпечний предмет та підірвався. За словами Валентини Краснощок, це завдало збитків на 8 мільйонів гривень. Фермери говорять: поки що займаються посівною. А що буде далі — прогнозів не дають.
Наразі, каже директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олег Крапивний, загальна сума збитків, завдана аграріям Чернігівщини через обстріли, невідома. Лише встановлено, що протягом лютого-березня 2022 року під час бойових дій були пошкоджені 75 сільгосппідприємств на 2,4 мільярда гривень.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
