Витрати на вирощування кукурудзи цьогоріч на Чернігівщині вдвічі перевищують доходи від реалізації. Про це Суспільному розповів керівник сільськогосподарського товариства «Добробут» Віктор Малофій. Урожайність цьогоріч становить вісім-дев'ять тонн з гектара. Тоді як реалізація, на кінець жовтня, складає 4–4,5 тисячі гривень за тонну. Схожа ситуація із соняшником у Григорія Ткаченка, власника фермерського господарства «Напорівське». За його словами, атаки РФ спричинили блокування роботи портів Великої Одеси, що призвело до падіння експортних обсягів і надлишкових запасів продукції в країні. Це суттєво знизило ціни на внутрішньому ринку. Також через військовий конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном і блокування Ормузької протоки зросли ціни на дизельне пальне. Через ці чинники, за словами підприємців, продаж зерна став збитковим.
Господарство, яким керує Віктор Малофій, має в обробітку понад дві тисячі гектарів землі. З них — по 650 гектарів займають соняшник, кукурудза та пшениця, а овес — 150. Чоловік розповідає: молотити кукурудзу почали 24 жовтня, з гектара отримують у середньому вісім-дев'ять тонн зерна. Але попри гарний урожай, підприємство отримає збитки.
«Нам пропонують зараз на елеваторі 4–4,5 тисячі (за одну тонну, — ред.) , але це за суху. Мінус витрати на сушку і перевезення — це близько двох тисяч гривень. Тобто ми отримуємо за кукурудзу десь приблизно 2–2,5 тисячі гривень з тонни. Множимо на вісім 8–20 тисяч гривень. А тільки одне насіння кукурудзи на гектар коштує п'ять».
За його словами, також треба врахувати витрати на добрива, засоби захисту рослин, пальне на посівну та збір, орендну плату за паї та податки. У підсумку витрати на один гектар складають близько 50 тисяч гривень. Віктор Малофій розповідає: щоб вийти в нуль, ціна реалізації має складати не менше ніж 5,5 тисячі гривень за тонну.
А щоб отримати прибуток — ще вище. Каже, якщо така тенденція цін збережеться до весни, то наступного року він зменшить площі посіву під кукурудзу.
«В нас залишилось насіння на 100 гектарів, вже куплене. Оці 100 гектарів ми і посіємо, і будемо заміняти іншими культурами. Ми вже і так почали пшеницю заміняти, цьогоріч посіяли 300 гектарів ріпаку. Тобто ми вже пшеницю на відсотків 30 зменшили».
Пригадує: минулого року ціна реалізації складала дев'ять тисяч гривень за тонну зерна кукурудзи. Цьогорічна ситуація вплине не тільки на його підприємство, а й на надходження до місцевого бюджету.
«Зараз кукурудза за чотири тисячі. ПДВ з неї складає 14%. Це 560 гривень податку з кожної тонни. А якщо було дев'ять і множимо на 14, то з кожної тонни кукурудзи держава отримувала більше ніж тисячу. Ми не зможемо збільшувати зарплати, ми не зможемо купувати техніку. Падає не тільки сільгоспринок, а й ринки техніки, засобів захисту рослин».
За підрахунками власника фермерського господарства «Напорівське» Григорія Ткаченка, цьогоріч, щоб виростити соняшник, затратна частина складає понад 40 тисяч гривень на один гектар. А врожайність цьогоріч складає 2,5 тонни з гектара. При тому, що вартість реалізації на кінець жовтня становить 12 тисяч гривень за одну тонну.
«Дуже важко знайти компанії, які купують сільськогосподарську продукцію. Я маю на увазі пшеницю, соняшник і кукурудзу. А якщо когось ми знаходимо, то ціни не просто низькі, а дуже низькі, можна їх назвати смішними. Вартість озимої пшениці трохи більше ніж 4 гривні, вартість кукурудзи — 3,50–3,70 гривні, вартість соняшнику — 11–12 гривень за кілограм».
За словами Григорія Ткаченка, така ситуація викликана двома чинниками.
«Перша подія — це військовий конфлікт між США, Ізраїлем і Іраном — блокування Ормузької протоки. Що дало можливість підняттю світових цін на нафту і, якщо на нафту, то на енергоносії. Ось останній бензовоз ми купували по 106 гривень за літр. І друга причина — під час військових дій заблоковано рух Чорним морем, відсутність роботи портів Великої Одеси».
Пояснює: великі запаси на внутрішньому ринку спричинили низьку ціну на продукцію.
«Наприклад, навесні кукурудза вартувала не менше ніж 9 гривень за кілограм, соняшник був 33 гривні, а пшениця була 9–10 гривень. У нас ще не повністю зібраний соняшник і до кукурудзи ми практично ще не приступали. Трохи намолотили для тварин, щоб було чим годувати. А так, практично вся кукурудза на площі близько 700 гектарів стоїть в полі».
Щоб продовжувати роботу та виплатити борги за кредитами, Григорій Ткаченко був змушений продати корів. Із сімдесяти п'яти голів абердино-ангуської породи залишать 17. Нагадаємо, під час активних бойових дій у лютому та березні 2022 року фермерське господарство «Напорівське» зазнало пошкоджень, а для відновлення знадобилися кредитні кошти.
«Практично довелося відновлювати тваринництво майже з нуля. Були куплені за кредитні кошти 20 нетелів, які були завезені вже після періоду, коли було звільнено від окупантів нашу територію. Маленьких тварин, цих ми будемо дорощувати до пристойного віку, а все доросле поголів'я будемо збувати. Молочне поголів'я залишається на місці».
Директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Олег Крапивний зазначає: ситуація з цінами вплинула і на темпи збирання врожаю.
«Якщо ми говоримо про зернові, зернобобові культури, то зібрано 43% від площі, яку потрібно збирати на сьогодні. Минулого року на цю дату було зібрано вже 56%. Пізні зернові культури, такі як кукурудза, на сьогодні зібрано 14% від запланованого. Торік вже було зібрано 26%. І відповідно, більше площі кукурудзи залишиться на зиму».
Пояснює: наразі експорт працює лише через Дунайські порти та європейські держави, але цього недостатньо.
«У серпні 70% зерна залишилося в Україні, у вересні 60% зерна залишилося. То практично реалізації немає, як такої, яка була минулого року. Зерна значно більше, ніж минулого 2025 року. Другий чинник, і він якраз переплітається з першим, — це те, що вартість зерна майже в два рази зменшилася в порівнянні з 2025 роком. А всі складові собівартості виросли».
Зокрема, 2025 року з реалізованої тонни пшениці можна було купити 140 літрів дизелю, а станом на кінець жовтня цього року — 40 літрів, пояснює Крапивний. Відповідно, аграрії будуть змушені коригувати посівні площі на наступний рік.
«В першу чергу під озиму пшеницю. Якщо минулого року зимовий посів озимих культур під урожай 2026-го року — у нас була площа 222 тисячі гектарів, то цьогоріч посіяно 179 тисяч гектарів. Якщо буде реалізація зерна, запрацюють порти Великої Одеси і відповідно ціна збільшиться, то і посівні площі будуть коригуватися під ту ситуацію, яка буде навесні. Поки ж аграріям допоможуть розосередити склади для зберігання зерна. Для цього планують роздачу рукавів», — зазначив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА.
За його словами, програму надання невеликим фермерським господарствам, які обробляють до 3000 гектарів, запустило Мінагрополітики та ФАО ООН (FAO UN).
«В один рукав виходить близько 200 тонн зерна, заявки вже подані на 1800 рукавів (ідеться про Чернігівську область, — ред.) Тобто, 360 тисяч тонн зерна можна буде зберігати в рукавах».
Наразі чекають на їхнє надходження в область.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
