Випускники школи в селі Брагінці на Чернігівщині хочуть присвоїти будівлі статус пам'ятки місцевого значення. Як розповів Суспільному один із випускників Сергій Бебик, 2021 року школу закрили та ще рік використовували приміщення як дитячий садок. Чоловік дізнався, що відтоді журналістка Ольга Герасимʼюк та спільнота "Школи Лохвицького земства" працюють над тим, аби присвоїти Брагінцівській школі цей статус. Всього в області статус пам’ятки місцевого значення вже мають чотири подібні школи.
Школа у Брагінцях — земська школа, побудована за проєктом архітектора Опанаса Сластіона. Як розповів випускник школи та редактор газети "Срібнянщина" Сергій Бебик, вона була побудована у період із 1913 до 1916 року.
"Школа збереглася на сьогодні, якщо не в ідеальному стані, то близько до того. Серед шкіл Сластіона у такому стані не так вже й багато. Навіть подивитись — з якою вона любовʼю зроблена, скільки там українських мотивів. Їх називають «школа-вишиванка»".
Ще одна випускниця цієї школи Валентина П'ятниця закінчила її понад 40 років тому, але досі памʼятає шкільне життя.
"Тут був колись клас математики і випускників 1985 року, нас було десять осіб. Стояли парти, і десь тут я сиділа".
Жінка ділиться, що не заходила до приміщення школи вже понад десять років.
"Це повернення в дитинство. Якщо хтось буде говорити про те, що ця школа не варта, стара, зруйнується, то це дуже прикро. Так само як дерево, яке має своє коріння, людина повинна мати своє коріння. І якщо порахувати, скільки випускників тут викохані, — це колиска нашого дитинства".
Нині випускники школи хочуть, аби приміщення отримало статус памʼятки місцевого значення. Сергій Бебик дізнався, що цей процес уже запустила журналістка Ольга Герасимʼюк. А у січні він сфотографував школу для Wikimedia Commons.
"Ці школи в Ольги Герасимʼюк і у ГО «Школи Лохвицького земства», вони всі на обліку, і вони з ними працюють. Але, крім роботи паперової, організаційної, велике значення має сам розголос. Оце ми його і забезпечували своїми силами, як могли", — розповідає Сергій Бебик.
Як розповів Суспільному начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації Сергій Куреня, вони вже отримали від команди Ольги Герасим’юк документ з первинними відомостями про обʼєкт потенційної архітектурної спадщини.
"Ми цю картку розглянули та ухвалили рішення, що цей обʼєкт дійсно може бути памʼяткою архітектури. І наразі командою Ольги Герасимʼюк триває розроблення облікової картки. Після того як вони його розроблять, ми цей документ на обласній консультативній раді підготуємо та перенаправимо на Міністерство культури для остаточного погодження і внесення до реєстру нерухомих памʼяток архітектури".
З його слів, такий самий процес триває щодо земської школи в селі Остапівка. Всього на Чернігівщині статус пам’ятки місцевого значення вже мають чотири таких школи: в Озерянах, Макушисі, Гнідинцях та Варві.
Директорка Варвинського ліцею №1 Тетяна Прищенко розповідає, що один із двох навчальних корпусів цієї школи також побудований за проєктом Сластіона 1914 року. Нині тут навчаються учні початкової ланки.
"Це приміщення старої будівлі. Школа опалювалась грубами. Тут багато груб було. Це, відповідно, оригінал — ніхто його не змінював, не викидав. Це історичні артефакти, які залишилися. Душники, де прочищалися груби".
Цей корпус ліцею, розповідає директорка, двічі добудовували — після Другої світової війни та у 90-х роках. Через це не вдалося зберегти таку з особливостей земської школи, як стулкові двері між класами.
"Класи були цікаві тим, що вони були суміжні. Посередині були такі ніби двері, як книжка, які розчинялися — і клас збільшувався. Збільшувався у величезну залу. На початку кожного дня читали Слово Боже — відчинялись ці стулки, ці двері, і вся школа чула це Слово Боже".
Тетяна Прищенко говорить: у кожної такої школи є свої архітектурні особливості. До прикладу, Варвинський ліцей має колони.
"Дослідники кажуть, що це ознака виховання козацького духу, козаччини. У Варві у нас вони є, ці колони. У решті шкіл Варвинської громади цих колон немає".
За інформацією керівника туристично-краєзнавчого клубу "Ніка" Олега Прими, Варвинська громада єдина у Прилуцькому районі, яка має так звані земські школи. Із семи працюючих продовжують приймати дітей пʼять — у Варві, Гнідинцях, Озерянах, Остапівці та Світличному, де наразі дитячий садок.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
