Понад 100 голосів за тиждень набрала петиція з вимогою "деколонізувати публічний простір від елементів радянської тоталітарної спадщини" у Прилуках на Чернігівщині. Цього достатньо, щоб петицію розглянули в міській раді. Як розповів Суспільному її автор Єгор Перепелюк, у ній ідеться про повний або частковий демонтаж, перенесення низки памʼяток місцевого значення, зокрема братських могил, які містять маркери радянського тоталітарного режиму. Детальніше читайте в матеріалі.
Єгор Перепелюк нарахував у місті зо два десятки памʼяток, які містять маркери радянського тоталітарного режиму. Це комплекси з братськими могилами, памʼятники, постаменти, погруддя, меморіальні дошки на фасадах. Окремі їхні елементи написані російською мовою. 17 лютого на сайті міської ради чоловік створив петицію, аби ці пам'ятки прибрали з публічного простору.
"Сподіваюся, що місто дасть якусь відповідь, незважаючи на те, що це все досі залишається. Сподіваюся, що буде ухвалено рішення про демонтаж необхідних елементів. Без зміни своєї внутрішньої позиції не всі зможуть прийняти демонтаж, але все-таки існує закон і здорові цінності".
Процес декомунізації та деколонізації у Прилуках
Директорка краєзнавчого музею Тетяна Зоць працює в комісії з декомунізації та деколонізації публічного простору. Вона розповідає, що фактично цей процес у Прилуках стартував 2001 року — з перейменування вулиць. За цей час нові назви отримали понад 90 з них.
"Ми настільки промарковані ворожими символами, що інколи навіть не звертаємо уваги і думаємо, що це не завдає жодної шкоди нашому суспільству, нашій історії, нашій культурі".
За її словами, головне у процесі деколонізації — правильно донести громаді, для чого це робиться.
"У нас є два страхи. Перший — це те покоління, яке памʼятає і не хоче від цього відмовлятися. Друге — те, що можливе використання цих маркерів знову".
Очищення публічного простору від маркерів радянської ідеології на часі, але підходити до цього слід виважено, вважає Тетяна Зоць.
"Це має бути музеєфіковано, і ми, як науковці, маємо досліджувати, доходити істини і подавати матеріал, який є реальним".
Робота комісії з декомунізації та деколонізації
Як розповіла Суспільному начальниця відділу культури міськради Ірина Лещенко, три останніх роки працює комісія, фахівці якої провели моніторинг усіх памʼяток щодо наявності маркерів радянського тоталітарного режиму, визначили їх перелік та спільно з обласним департаментом культури і туризму підготували комплекс необхідних рішень.
"У грудні 2025 року ми вже дійшли до фінального рішення, де 25 обʼєктів були затверджені і які необхідні роботи потрібно провести".
На більшість із визначених обʼєктів чекає заміна окремих елементів, розповів голова комісії з декомунізації та деколонізації публічного простору Данііл Савенко. На це з міського бюджету виділили 199 тисяч гривень.
"У нас немає рішення щодо сквера Вічної слави і щодо Олега Кошового. Ми звернулися до Національного інституту памʼяті. Тільки-но прийде відповідь: що нам потрібно робити із цим сквером, яка процедура знесення, які памʼятки потрібно знести, які просто перейменувати, де потрібно змінити шрифт, як ексгумувати ті тіла і як їх перенести на кладовище? За результатами цього, ми обовʼязково ухвалимо рішення і будемо вживати заходів".
Як на подальший процес декомунізації та деколонізації вплине петиція Данііл Савенко не знає.
"Ми не можемо просто прийти і щось прибрати. Це повинні всі розуміти. Люди, які пишуть ці петиції, краще б не петиції писали, а приходили на нашу комісію. Я радий бачити всіх і всіх запрошую — висловлювати там свою думку".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
