Сексуальність завжди буде на часі. І навіть під час війни вона може як давати ресурс, так і навпаки — бути невидимою причиною проблем і конфліктів. Так пояснює значимість інтимної частини життя людини сексологиня й психолог Анжела Садовська. Про те, як повернути здорові статеві стосунки тим, хто має фізичні або психологічні травми війни, яких помилок можна уникнути — фахівчиня розповіла в ефірі "Українського Радіо Чернігів". У передачі в першу чергу говорили про ментальну реабілітацію військових після поранень, однак розуміння впливу травматичного досвіду на тіло та психіку важливе для усіх без винятку, зазначила сексологиня.
Коли емоції "заморожені"
Один із прикладів, яким Анжела Садовська пояснює вплив сексуальності на життя людини, це те, з чим до неї та її колег звертаються клієнти. Сексологиня каже:
"Людина буде приходити не з тим, що «сексу у нас немає такого яскравого, як був раніше», а буде вже приходити з тим, що конфлікт з дружиною, наприклад. І коли ми починаємо розбиратися, то розуміємо, що, наприклад, «я не можу дати дружині тих почуттів, що раніше, і сказати їй про свої почуття, бо моя емоційна частина заморожена», бо там великий пласт, який треба психіці тримати. Інакше — не витримає. І тут вже не про поцілунки, яких їй не вистачає. І не про інтимність. Це вже буде такий конфлікт, який виходитиме на рівень розмовного процесу. Але в основі може лежати саме сексуальність. Воно все точно буде переплітатися: це і соціальне життя, і побутове життя, й інтимне, і почуття".
Саме так Анжела Садовська коментує зокрема ту ситуацію, коли військовий повертається додому, а його дружина розуміє, що з ним щось не так.
"Дуже часто таке буває, що жінки жаліються: «Начебто і я хочу інтиму, і він хоче інтиму. Але я доторкаюсь до нього, а він мене відштовхує». І тоді виникають питання: «а що ж відбулося?», «а може в нього хтось є?», «а може в нього польові дружини?». То тут важливо розуміти, що будь-який травматичний досвід ми проживаємо через тіло. І як реагує психіка? Щоб забути цей травматичний досвід, вона вимикає усі почуття".
Тому, пояснює Анжела Садовська, зазвичай, на все потрібно дивитися в комплексі. Адже травми війни можуть бути як видимі, так і невидимі. До того ж у кожного це проявляється індивідуально. І добре було б кожному і кожній отримати фахову психологічну допомогу.
"Не у кожної людини, яка зараз воює чи була на передовій, буде ПТСРПТСР (посттравматичний стресовий розлад) — це психічний розлад, що може виникнути у людини після переживання або спостереження травматичної події, яка загрожувала життю чи фізичній недоторканності.. Але так — у великої частини це може бути. Тому важливо усе проговорювати, а не приміряти на себе чи свого чоловіка досвід інших. Що таке інтимність? Вона проживається через тіло. Що таке травми і стрес? Вони також перебувають в тілі. Тобто й одне і інше — тілесне. І якщо ми говоримо про стрес (навіть не ПТСР, а просто стрес), в якому людина довгий проміжок часу перебуває, то тут точно ми вже будемо говорити й про питання з лібідоЛібідо – це ., й про емоційну складову".
Таким чином, пояснює сексологиня, сексуальність може бути дуже сильно травмованою й виводитися в тінь. З іншого ж боку — вона може стати ресурсом.
"Це може бути тим ресурсом, який дасть можливість відновитися: відновити тіло, емоції, побудувати контакт між парою".
Як відновитися і перетворити сексуальність в ресурс
За словами Анжели Садовської, для того, щоб повернути здорові статеві стосунки, варто дати собі час на відновлення. Близькі ж, зі свого боку, мають дати відчуття безпеки й комфорту поряд з ними: для цього їм не потрібно віддавати себе до останку, а навпаки — краще турбуватися за себе, щоб бути в ресурсі.
А ще важливо розуміти таке:
"Якщо зникло лібідо, сексуальне бажання , або навіть повністю відсутня ерекція — це нормально в таких умовах. І метою відновлення має бути не кінцевий результат — тобто отримання оргазму або сам статевий акт. А метою відновлення має бути оцей шлях, оцей момент, коли ми знову себе вивчаємо. Тут важливий не попередній практичний досвід, а саме психологія. Досліджувати себе, нові ерогенні зони, «а що мені подобається?», «а чого я хочу?», проговорювати це з партнером".
У випадку, коли йдеться про фізичну травму одного з партнерів, важливо, щоб інший/інша ставилися до нього/неї як до повноцінної людини.
"Якщо говорити про таку жертовність, що «я приношу себе в жертву заради тебе», то тут питання — наскільки вас вистачить, що буде далі, коли у вас закінчиться цей ресурс, як ви зможете далі взагалі з цим партнером бути, як ви на нього будете дивитися, коли ви йому присвятили життя, а він не виправдав ваших надій, сподівань або очікувань. Тому важливо не впасти в те, що «я стала для чоловіка мамою, що я зараз турбуюсь про нього, як про дитину». І тут вже ми можемо підключати різні фантазії, різні методи, використовувати певні секс-іграшки. Знову ж таки, головне говорити ротом про свої відчуття, бажання і фантазії", — радить Анжела Садовська.
За її словами, це стосується, як інтимних моментів, так і якихось побутових. Важливо, щоб людина, попри травму, не перетворювалася на безпорадну дитину, а пристосовувалася до повсякденного життя настільки, наскільки це можливо в її теперішньому стані. До того ж треба бути чесними перед самими собою, каже сексологиня.
"Що я можу зробити, а що я не можу зробити? І коли ми говоримо, щоб перечекати — це теж може бути такою певною пасткою. Бо ми не знаємо, скільки, насправді, треба чекати. Немає чітких меж, що «завтра кашель пройде». Тому визнати проблему, що «мені треба зараз психолог, або мені треба зараз сексолог» — це не слабкість, це навпаки про мужність. І я захоплююсь кожним, хто приходить до мене, бо я розумію, який внутрішній шлях він пройшов до цього. Це таке, по суті, внутрішнє психологічне зростання. І перше, що б я радила щодо цього — це почати говорити з партнером, почати говорити про свої почуття".
І тут Анжела Садовська наголошує, наскільки ресурсним може бути питання сексуальності.
"Звичайно, це все індивідуально. У когось це буде відбуватися поетапно. А хтось може прокинутись (після фізичного відновлення, — ред.) і найперше, що його турбуватиме: «а в мене там все працює чи не працює?». Але в будь-якому випадку питання сексуальності може бути дуже класним ресурсом. Бо, по суті, через дотики, через пестощі, через контакти ми отримуємо додаткові позитивні відчуття. Це все про додаткові емоції задоволення й радості, це — гормони щастя й прив'язаності. Вони будуть дуже ресурсними у відновленні і психологічному, і фізичному, як чоловіка, так і жінки".
Детальніше про все це слухайте у передачі на "Українському Радіо Чернігів".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
