Кількість звернень по фахову психологічну та психіатричну допомогу на Чернігівщині зросла майже втричі у 2024 році, порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення.
Якщо кількість пацієнтів із розладами психіки та поведінки або тих, хто отримував консультації психолога, психіатра чи психотерапевта в амбулаторних умовах, була 21 286 у 2021 році, то у 2024-му їх налічувалося 60 011. Таку інформацію на запит Суспільного надали в Національній службі здоров'я України.
Чернігівки 19-річна Анна Сорокіна та 20-річна Юлія Глущенко після повномасштабного вторгнення звернулися по психологічну допомогу, щоб впоратися з пережитим. Психологи благодійного фонду "Карітас Чернігів" зазначають, що після 24 лютого 2022 року змінився фокус звернень людей — детальніше у матеріалі Анни Кирюші.
"Спочатку було дуже соромно"
19-річна Анна Сорокіна родом із Чернігова. Зараз вона навчається в Американському університеті на біологічному факультеті. До США дівчина переїхала наприкінці 2022 року разом із батьками.
Після початку повномасштабної війни родина тимчасово виїхала до Полтави, де прожила вісім місяців. Саме цей період Анна згадує як один із найскладніших.
"Я почувалася дуже самотньо. Всі мої друзі залишилися в Чернігові або переїхали в інші країни. Навчання було онлайн, тому можливості соціалізуватися майже не було", — розповідає вона.
На початку вторгнення сім'я ховалася від обстрілів у підсобному приміщенні. Дівчина пригадує, що майже щодня прокидалася і засинала під звуки вибухів та повітряних тривог.
"Коли був зв'язок, я одразу телефонувала друзям, щоб дізнатися, чи всі живі".
У серпні 2022 року, ділиться Анна, вона звернулася до психолога.
"Спочатку було дуже соромно та страшно просити про психологічну допомогу. Але згодом я усвідомила, що це допомагає краще зрозуміти себе та свої почуття. Наше покоління більш відкрито ставиться до психологічної допомоги, тому що всі більш-менш розуміють, як повномасштабна війна впливає на моральний стан людини".
За словами дівчини, робота з психологом допомогла їй впоратися з відчуттям ізоляції, провини та пригніченим емоційним станом.
"Нервова система вже не може постійно жити у стані паніки"
20-річна Юлія Глущенко з початком повномасштабного вторгнення залишилася в Чернігові.
"Спочатку був шок і нерозуміння того, що відбувається. Потім — поступова адаптація".
За її словами, сьогодні війна стала частиною повсякденного життя.
"Робота, навчання, тривоги, новини, постійне внутрішнє напруження. Іноді навіть ловлю себе на думці, що реагую спокійніше, ніж люди навколо. Не тому, що мені байдуже, а тому, що нервова система вже не може постійно жити у стані паніки".
Юлія каже, що вирішила звернутися по психологічну допомогу, коли відчула, що переживання накопичуються, а самостійно впоратися з ними стає дедалі складніше.
"Війна дуже сильно впливає на нервову систему, навіть якщо тобі здається, що ти нормально функціонуєш".
Попри війну, дівчина планує будувати своє майбутнє саме в Чернігові.
"Це мій дім. Мені важливо залишатися у своєму місті поруч із близькими людьми. Чернігів пережив дуже багато, але він живе далі".
Постійна тривожність та страх за майбутнє
За словами психологині благодійного фонду "Карітас Чернігів" Анастасії Литовченко, після початку повномасштабної війни кількість звернень по психологічну допомогу помітно зросла. Якщо раніше люди найчастіше зверталися через труднощі у стосунках або сімейні конфлікти, то зараз запити стали глибшими.
"Люди говорять про постійну тривожність, страх за майбутнє, емоційне перенапруження, втрату відчуття безпеки та контролю над життям".
Також фахівці спостерігають збільшення кількості звернень, які стосуються депресивних станів, емоційного виснаження і так званого феномену відкладеного життя.
Психологи пояснюють: однією з причин зростання кількості звернень є не лише вплив війни, а й зміна ставлення суспільства до ментального здоров'я.
"Люди починають розглядати роботу з психологом як нормальну складову турботи про себе", — говорить Анастасія Литовченко.
За даними Національної служби здоров'я України, на рівні первинної медичної допомоги кількість пацієнтів збільшилася з 457 у 2021 році до 14 610 у 2024-му.
У 2025 році на Чернігівщині по психологічну допомогу звернулися 54 488 пацієнтів, а на первинному рівні допомогу отримали 8 692 людини.
У НСЗУ зазначають, що психологічна допомога входить до Програми медичних гарантій і може надаватися безоплатно в закладах охорони здоров'я, які мають договір зі службою.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
