Збірка малої прози Ігоря Антонюка "Шепіт сосен" уміщує тринадцять містичних оповідань різних жанрів: деякі з них тяжіють до горору, інші містять елементи містики, фантастики, навіть антиутопії.
Таку книжкову рекомендацію читачам Суспільного надає докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік.
"Оповідання не пов’язані між собою сюжетно, проте об'єднані гіперідеєю страху в житті людини. У кожному зі своїх оповідань автор демонструє, що страх може набувати різних форм, подекуди його викликають факти і явища реальної дійсності, інколи породжує наша підсвідомість".
Зі слів Лілік, шляхом занурення читача в моторошну атмосферу кожного оповідання письменник прагне змусити його замислитися над важливими екзистенційними проблемами.
"Сам автор зізнається, що частину ідей та історій узяв із повсякденного життя й намагався привернути увагу читачів до таких важливих проблем, як збереження карпатських лісів, ставлення до тварин, а також проблеми родини".
Збірка Ігоря Антонюка "Шепіт сосен", додає Лілік, вирізняється авторською майстерністю у створенні містичної атмосфери й акцентуванні на важливих художніх деталях під час опису зовнішності й вдачі персонажів, деякі з яких наділені рисами й характером друзів автора.
"Окрім того, оповідання збірки мають закручені сюжети, містять влучні цитати та рефлексії, а життєва основа творів робить їх цікавими для різних категорій читачів".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
