Господиня з села Суботів на Чигиринщині Ольга Гугля готує першу страву різдвяного столу за народною традицією. Тричі — на Святвечір, Щедрий вечір та Водохреща. Багату кутю ладить до Різдва, а разом з нею і одну з 12 пісних страв — вареники з маком, та годує ними дідуха — символ багатого врожаю.
Кутя для українців — символ роду та достатку, сакральна частина Різдвяного столу та оберіг, розповіла Суспільному пані Ольга.
"Кутя — старовинна різдвяна страва, вона обрядова. Пшениця у страві буде символізувати хліб достаток, вже за радянських часів, коли треба було маскуватися, використовували рис, перлову крупу", — пояснила господиня.

Для приготування головної страви різдвяного столу пані Ольга використовує пшеницю, мак, горіхи та заправляє її узваром з медом, свіжими яблуками і чорносливом:
"Спочатку я готую узвар, він повинен бути насиченого смаку, використовуємо яблука, груші чорнослив. Зараз ідуть суперечки, коли ж святкувати Різдво з 24 на 25 грудня, з 6 на 7 січня. Все це цикли зимового сонцестояння, 21 грудня — найкоротший день, потім завмирає земля на три дні і з 25 грудня народжується сонце".

Далі звареним узваром заправляє відварену заздалегідь пшеничну кашу.
"До куті я ще додаю чорнослив, горіхи, мед, мак, але мак, перед тим як запарити, його треба пом’яти. У давнину був би макогін, була б макітра, сидів би дядько, бо це найважча робота, і розминав би мак. Та ми люди сучасні, у нас гаджети — тому я мелю на кавомолці", — ділиться господиня.
Додала, що родзинки перед тим як використовувати у страву, ретельно промиває:
"Я кладу родзинки лише ретельно промиті, парити родзинки ми будем вже лише для куті, і в цю суміш ми натремо яблуко. Яблук повинно бути стільки, скільки нашого маку — багато".

"Багата кутя заправлялась маслом, а у нас буде щедра. Маслом заправлялась на Василя — це першого січня, а голодна кутя заправлялась лише узваром і трішечки маком, а наша кутя щедра, тому ми щедро поливаємо її медом. Посипаємо її горіхами, і головний інгредієнт мак – символ родючості. Щоб було діточок як макових зерняточок. Заливаємо щедро медом. До готової куті ми додамо трішечки узвару, він надасть смаку копчених груш".

За словами пані Ольги, Святвечір — крайній день різдвяного посту, тому й готуються 12 страв. Серед страв на різдвяному столі господині — вареники з маком.
"І всі страви мають бути пісні, і одна із них — вареники. Їх ми вареники робимо на сироватці. Краще за все, щоб ці вареники, котрі будуть з содою, сіллю, на кислому молоці, найбільше смакують на пару. 12 страв, 12 апостолів, 12 апостолів, 12 місяців у році. Якщо кутя наша присвячена сонцю, то вареник присвячений місяцю. Його форма — напівскошений місяць".

"Макову начинку для вареників рідко де можна зустріти, більшість ми звикли, що роблять з сиром кисломолочним. Але ж пам’ятаємо, що піст і всі страви повинні бути солодкі, але скромні".
Кутю господиня ставить на покуті, як робили її пращури:
"Хата для селянина це всесвіт, кожен куточок у ній мав своє ритуальне значення: на покуті ставили дідух. І для дідуха ставили кутю. Потім на голодну кутю будем співати: тікай кутя з покуття, а ти узвар іди на базар, а ти дідух, на теплий дух — його просто спалювали".