Ганна Сухобрус з Канева другий рік поспіль до Різдва в'яже дідухи. Називає це стародавнім мистецтвом, яке нині може слугувати медитацією. Про ці снопи-обереги вона дізналася кілька років тому і почала досліджувати традицію їх виготовлення.
Суспільному покроково показала, як самостійно можна зробити давній символ Різдва.
Майстриня розповіла, з чого робить дідухи:
"Різні зернові — зазвичай це пшениця, жито, льон, мак. Все залежить від побажань. Основна частина дідуха — це голова".
У її родині, зазначила пані Ганна, ніколи не робили дідухів. Цей звичай відкрила для себе, коли отримала один такий сніп у подарунок. Потому вчилася цьому в майстрів.
"Дідух — це оберіг, для того, щоб родина була захищена нашими предками. Часто говорять про мак, що це символ великого роду, сім’ї. Воно якраз і розшифровується «ді» — як наші предки, і «дух». Тобто «дух предків»".
Кількість колосків для дідуха вона не рахує:
"Я набираю просто, немає певної кількості. Відштовхуюсь від розмірів дідуха, який хочу зробити".
Висота і пишність залежать від побажань, пояснила пані Ганна. Наприклад, коли робить двоярусний дідух, вона зв’язує спочатку всі елементи докупи, а нижню частину розділяє на три однакові "ніжки".
"Коли звершуємо роботу, нам потрібно його трошки покоротити, відрізати по довжині, яку для себе обираємо. Головне — підрізати так, щоб він міцно стояв".
За традицією торішній дідух, обмінявши на новий, спалюють. Однак Ганна Сухобрус цього не робить:
"За традицією їх спалюють, але мені шкода. У мене, напевно, буде ціла колекція".
Традиційно спалювали його по завершенню різдвяних свят — після Водохреща, додала майстриня, а попіл розвіювали на городі. Але спершу вибирали зерна з колосків і згодовували худобі.
