Черкасець Валерій Мироненко колекціонує те, що більшість пасажирів не зберігає, а викидає. Йдеться про квитки громадського транспорту, яких у колекції чоловіка понад дві тисячі.
У колекції у чоловіка є квитки з усього світу, деяким понад шістдесят років. За словами чоловіка, для нього це не просто папірці, а історія про розвиток транспорту.
Валерій Мироненко – працівник черкаського аеропорту. Любов до громадського транспорту у нього з’явилася ще в дитинстві: батьки чоловіка працювали в тролейбусному управлінні.

"Колекціонування квитків безпосередньо пов’язане із моїм основним захопленням – захопленням електротранспортом і громадським транспортом загалом. А в 2007-му році я вперше побував у Луцьку, зберіг там два квиточки, потім у ще якомусь місці. Так я ці квиточки відкладав", - розповів колекціонер.

У колекції Валерія тролейбусні, автобусні, залізничні квитки та проїзні. Вітчизняні та з-за кордону, різних розмірів та оформлення.
"Мені люди надсилають листи з інших країн. Навіть знайомі тих знайомих так само надсилають. Тож з'явилася ще й колекція листів. Тут є з Польщі, Німеччини, Молдавії", - розповів чоловік.

Найстаріші квитки можна визначити не лише за кольором, а й вартістю проїзду. Наприклад є по чотири, десять та 50 копійок.
"Тут є квитки яким понад шістдесят років. У них навіть вид такий. Ці квиточки були знайдені під час ремонту. І люди мені їх передали. І вони мають цінність".

Поповнив колекцію Валерій і сучасними проїзними: "Нині у транспорті стоять валідатори і людина валідує кількість поїздок. Тому паперовий квиток, на жаль, уже йде в історію".
Тому така колекція скарб для музею. За словами колекціонера, звичайний на перший погляд квиточок, які всі пасажири викидають у смітник – це історія.

Це історія громадського транспорту в тому місці, це історія самого міста. По історії квитка можна спостерігати, як розвивався транспорт в цьому місці, як збільшувалася кількість маршрутів.