75% пацієнтів, які потребують трансплантації кісткового мозку, змушені шукати неродинного донора у спеціальних реєстрах. В Україні цей реєстр налічує 13 500 людей. У Черкасах в онкологічному центрі у 2024-му провели 21 трансплантацію, з яких лише два донори — з України.
У порівнянні з 2023 роком кількість донорів збільшилася на 2 500 тисяч людей, розповів Суспільному директор благодійного фонду "Український центр донорів кісткового мозку" Роман Куць.
Криворіжець Олександр Рєзвов готується до пересадки кісткового мозку. Декілька місяців перебуває у стерильному боксі, який не можна залишати:
"Повністю на 100% ніхто не дає гарантії, лише 70% зі 100%, що буду здоровим, але все одно потрібно буде обстежуватися, бути під спостереженням і періодично здавати аналізи", — розповів пан Олександр.
За його словами, здоров’я почало погіршуватися у лютому 2024 року:
"Я працював на шахті скріплювачем, було все добре, а тут дитина перехворіла, я думав, що це інфекція якась. Потім і я захворів, ніяк не проходило захворювання, здав аналізи і вони виявились невтішними".
Діагноз — гостра мієлоїдна лейкемія, розповів лікар-гематолог Сергій Горбачов:
"Це злоякісне захворювання крові, яке у всьому світі лікується хімієтерапією. Цей пацієнт має певні проблеми із заходженням в ремісію, тому ми зараз очікуємо донорські клітини для того, щоб почати лікування хімієтерапією".
Донора для пацієнта шукали пів року, зазначив лікар:
"Пацієнт у нас зараз повністю обстежений, всі супутні захворювання знаходяться під контролем і ми наразі очікуємо погодження колег з Німеччини, бо донор буде звідти. На жаль, база українська не настільки широка, тому поки що ми маємо мало збігів саме з українськими донорами".
Донорство кісткового мозку — це процедура, при якій людина погоджується передати частину своїх стовбурових клітин для лікування пацієнта, пояснила заступниця медичного директора з гематології та трансплантації кісткового мозку обласного онкоцентру Олена Лук’янець:
"Це схоже на здачу крові, єдина відмінність — це буде відбуватися декілька годин. Для цього вводяться ін’єкції, колонієстимулювальні фактори. Людина чотири дні отримує уколи, їх можна робити вдома, на п'ятий день людина поступає і її під’єднують до апарату. Одна голка на вхід, а інша на повернення, тобто кров повертається донору".
Олена Лук'янець додала, що процедура є повністю безпечною, донор жертвує від одного до п'яти відсотків стовбурових клітин, які організм відновить за три-чотири тижні:
"Переважна більшість субстрату для трансплантації – це клітини периферичної крові. Не треба уводити наркоз, і діставати кістковий мозок із тазових кісток. Максимум, що може відчути людина – певний дискомфорт, також треба з катетером протягом трьох годин лежати".
За її словами, першу трансплантацію в Черкаському онкологічному центрі провели у 2019 році. За п'ять років провели 65 трансплантацій кісткового мозку, із них 38 – алогенні, тобто трансплантації з використанням стовбурових клітин від іншої людини, зазначила Олена Лук'янець:
"Минулого року у нас був перший випадок, коли для нашого пацієнта знайшовся донор в українському банку донорів. Тоді ми зробили 12 трансплантацій, з них — одна була з донорськими українськими клітинами. Цього року провели 21 трансплантацію, з них — два пацієнти з України".
Використання стовбурових клітин від українських донорів дозволяє пришвидшити процес дотації та зменшити її вартість, прокоментувала Олена Лук'янець:
"Вартість доставки клітин з-за кордонних банків донорів коштує до одного мільйона гривень. Це оплачується державою. Я думаю, що український донор був би більш мобільний. В Україні це можна було б зробити набагато швидше".
Український реєстр донорів кісткового мозку діє із 2018 року, пояснив директор благодійного фонду Роман Куць. Наразі там зареєстровано 13 500 людей.
"Минулого року близько 20% неродинних трансплантацій було виконано від українських донорів. Навіть якщо взяти Німеччину, в якої реєстр налічує близько десяти мільйонів донорів і в них це є можливим вже близько 40 років, попри цей великий реєстр можуть забезпечити тільки на 50%. Це все пов’язано із генетичною складністю".
Зареєструватися https://ubmdr.org/Home/RegisterDonor?gad_source=1&gclid=CjwKCAiA9IC6BhA3EiwAsbltOHNI50OHlVqiv1-Ejt6i0dk-5JeIAc-pZnEkdN7jLSbBwdGz-uoXnRoChrIQAvD_BwEпотенційним донором кісткового мозку можуть люди віком від 18-35 років, з протипоказами можна ознайомитися на сайті https://ubmdr.org/Home/FAQукраїнського реєстру донорів кісткового мозку.
"Донорство кісткового мозку базується на двох речах — це свідомість, тобто людина повинна бути дуже свідомою в соціальному плані. Друге – любов до свого ближнього", — додав Роман Куць.
