Зібратися за 42 секунди і надягти на себе 25 кілограмів спорядження. Так готуються до виїздів черкаські рятувальники. Вони гасять пожежі, розбирають завали, працюють при затопленнях і деблокують травмованих у дорожньо-транспортних пригодах.
До Дня рятівника, яке відзначають в Україні 17 вересня, вони розповіли Суспільному про особливості своєї роботи.
Рятувальник Денис Фролов працює рятувальником пʼятий рік. Розповів, що захоплювався підводним полюванням, тому й став водолазом-сапером. Про вправність на воді та під водою знає не з чуток. Дихальний апарат, маска й ліхтарик — ці речі завжди з ним під час рятувальних та пошукових операцій на воді.
"Якщо це зима, то костюми у нас товстіші, на літо — тонші. Також є сухі костюми, які ми використовуємо для порятунку людей, які провалилися на кризі. Крім того, є костюми-«коротиші»".
Водолаз щонайменше одягає на себе 20 кілограмів спорядження. Далі — занурення.
"Занурення у нас проводиться зі швидкістю не більше 10 метрів за хвилину, щоб не отримати баротравму вух", — пояснив Денис.
Нині, з його слів, проводять тренування, аби бути готовим до будь-яких ситуацій:
"Це, наприклад, пошук потопельника, обстеження гідроспоруд, обстеження водойм перед сезоном, пошук вибухонебезпечних предметів тощо".
Денис Фролов зазначив, що у своїй професії він знайшов те, чим захоплюється найбільше — це вода і занурення:
"У мене хобі таке було: займався підводним полюванням. Раніше пʼять років працював на об’єктовій службі, але там, як кажуть, треба було сидіти на одному місці. А мені хотілося, щоб був якийсь рух".
Його робота вимагає розвинутого дихання, витривалості, швидкості та уважності, додав рятувальник. А коли працюють з вибухонебезпечними предметами — ще й обережності:
"Коли ми знаходимо вибухонебезпечний предмет, то спочатку його маркуємо, а потім водолаз підіймає його на поверхню. Підчіплюємо, піддуваємо та транспортуємо до берега, а опісля — передаємо саперу".
Начальник караулу Олександр Семенчук розповів, як готуються до виїздів:
"Перший етап виклику й виїзду на надзвичайну ситуацію — надягання бойового одягу. Це робиться після сигналу тривоги".
Щоб зібратися й виїхати, є 42 секунди, розповів рятувальник. Надягають на себе 25 кілограмів спорядження:
"Надягаємо каску, яка захищає голову, а також бойовий одяг: куртку, штани і чоботи. Якщо, наприклад, провели розвідку та зʼясували, що горить квартира, я передаю центральному диспетчеру інформацію про те, яка площа займання. Розпускаємо рукавну лінію, підключаємо рукава. Потім беремо пожежний ствол і з ним заходимо всередину — гасити".
Гасити пожежі, розбирати завали, працювати при затопленнях, деблокувати постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах. Що таке рятувати знає не зі слів, пояснив Олександр Семенчук. Є історії, які через роки в деталях рятувальник пам’ятає і донині:
"Був такий випадок: молодь після клубу їхала на дачу у Свидівок. Вони не ввійшли в поворот і врізалися в дерево. Хлопці та деякі дівчата були живі. А одна, з якою вони познайомилися буквально за годину до трагедії, від удару померла. І найстрашніше, що хлопці навіть не пам’ятали, як її звати".
Також рятувальник пригадав й те, як у 2023 році розбирав завали готелю в Черкасах, куди впав уламок російської ракети:
"Тоді були сильні емоції і шок від того, що таке може статися у нашому місті. Ми приїхали на виклик — розбирати конструкції, знімати й шукати травмованих. Потрібно було приймати всю конструкцію, щоб знайти там людей. Але, на щастя, з'ясувалося, що нікого не було", — розповів Олександр Семенчук.
Попри небезпеку, яка завжди у їх роботі поряд — напоготові рятувати. Все тому, зазначив начальник караулу, що поруч справжня команда:
"Буває страшно, але ти завжди впевнений, що все буде гаразд, бо впевнений у своєму караулі, з яким ти виїхав. Знаєш, що вони навчені".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
