Надія та Віктор Погрібні із Дубіївки, що на Черкащині, виховали сімох дітей, позбавлених батьківського піклування. Нині в родині їх живе четверо.
Коли вперше взяли дитину на виховання та чи важко прощатися з підопічними — розповіли Суспільному.
Родина Погірбних — патронатна, тобто діти там живуть лише тимчасово. Патронат — це тимчасовий догляд за дітьми із родин, які втрапили у складні життєві обставини, пояснила керівниця обласної служби у справах дітей Оксана Покатілова:
"Це діти, від яких відмовилися у пологовому будинку, діти з сімей, де батьки не виконують батьківських обов'язків, п'ють чи лишають дитину саму. Тимчасовий догляд потрібен для того, щоб розібратися, допомогти — буває, наприклад, так, що мама захворіла або вона мати-одиначка і не справляється".
Подружжя Погрібних має біологічного сина Дмитра. Нині ще четверо дітей нині в родині на патронатному вихованні: Лєра, Владислав, Юля та найменший — Дмитрик.
"У цій родині мені добре жити, бо тут за нами доглядають. Нам хоча б готують їсти. У нашій сім’ї мама не готувала їсти, а брат або батько цим займалися", — розповів Владислав.
Вперше дітей на виховання взяли у 2022 році, зазначила пані Надія:
"У мене з дитинства була мрія, щоб у мене вдома було багато дітей і тварин. Своїх дітей Бог дав тільки одного. І мені чомусь не вистачало. У кінці 2022-го нам дали першу дитинку, Світланку. Таке сонечко було. З нею так швидко час пролетів, п'ять місяців вона в нас була. Тоді ми зрозуміли, що це наше".
Нинішні вихованці живуть у подружжя майже пів року.
Характер кожного, розповіли, вже знають:
"У Владика є така риса — допитливість, він хоче все знати. Юля більше любить бути наодинці, Лєрі подобаються іграшки, а Діма, він такий хлопчик — любить обійматися, цілуватися".
Та найбільше тішаться змінам, які бачать у дітях.
"Поступово їх учимо і вже в кінці вимальовується така гарна картинка. Привчили їх до елементарного, наприклад, чистити зуби, і вони вже це вже роблять самостійно", — розповів Віктор.
Зміни в собі помітила і Юля:
"У мене був режим сну збитий, а зараз все добре".
Попереду — прощання з дітьми. Для Надії це найтяжче:
"Це ніби частинку себе відпускаєш, у хаті пустота".
Син Надії та Віктора Дмитро розповів, що теж сумуватиме за патронатною родиною:
"Звісно, шкода прощатися, я до них звикаю".
Діти у патронатній родині зазвичай перебувають пів року, розповіла керівниця обласної служби у справах дітей Оксана Покатілова. Утім, є винятки, коли лишаються надовше, наприклад, якщо триває судовий розгляд. Охочі стати патронатними вихователями, мають звернутися до Служби у справах дітей.
Черкащина посідає друге місце серед областей України за кількістю патронатних родин, зазначила пані Оксана. З її слів, нині таких сімей у регіоні тридцять, та цього все одно недостатньо:
"Наразі є 600 дітей, батьки яких не виконують батьківських обов'язків, жорстоко поводяться з ними. Тому сьогодні міжнародною благодійною організацією «Партнерство кожній дитині» ініційовано всеукраїнський проєкт, до якого долучилися всі області. З Черкащини долучилися шість громад. Прийшли шість родин на кандидати у вихователі і нові заявки вже є, ще шість родин".
Патронатні вихователі та їхні помічники, пояснила вона, отримують зарплату та гроші на утримання вихованців. Та головне, зазначили Надія та Віктор – це визнання від дітей.
"Ти знаєш, що недаремно живеш, що ти щось зробив і для діток, і для себе. Ми ж теж розвиваємося, нам також доводиться з ними вчитися", — пояснила Надія.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
