20 травня минув рік, як захисники Маріуполя остаточно вийшли з "Азовсталі". З цієї нагоди у Черкасах відбулась хода родичів полонених, безвісти зниклих та загиблих військових, повідомила кореспондентка Суспільного Наталі Соколан з місця події.
За словами організаторів, вони нагадуватимуть про оборонців та добиватимуться їхнього звільнення, доки останній воїн не повернеться з полону.
Серед учасників ходи — мати загиблого оборонця "Азовсталі" Оксана Коцуконь: "Я хочу розпочати свою промову з хвилини мовчання, на знак глибокої шани тим, хто віддав своє життя за нас і за вільну Україну. Я, як мама полеглого бійця полку "Азов", дуже хочу, щоб кожна родина, яка чекає на повернення свого Героя, нарешті дочекалася. Ми вимагаємо у нашої влади відповідних дій, щоб повернути наших Героїв, які знаходяться в полоні і Героїв, полеглих, які, на жаль, не всі нині повернули родинам, і родини не мають можливості гідно попрощатися зі своїми Героями. Я тільки уявляю, що відчуває кожна родина полоненого свого Героя. Це безсонні ночі, ночі сліз, чекання, коли кожен дзвінок призводить до здригання. Я дуже хочу, щоб нарешті ці родини дочекалися гарних новин. Ми не пробачимо цинічного вбивства наших Героїв в Оленівці, ми не пробачимо кожне загублене життя. Ми вимагаємо повернення наших всіх Героїв додому".
Одна з організаторок акції — представниця спільноти родин Оленівки Тетяна: "Нині я представляю спільноту родин Оленівки. 5 січня 2023 року після того, як розформували моніторингову місію ООН, яку призначили для розслідування трагедії в Оленівці, наші родини об'єднались і сформували Olenivka family comunity. Більше ніж після пів року теракту ми очікували, що міжнародні організації проведуть розслідування, відвідають місце злочину, і Україна отримає правдиві дані щодо цього інциденту, списки тих, хто там був. Але саме в січні остаточно стало зрозуміло, що ми просто втратили час. Єдина відповідь, яку ми чуємо на всі питання — РФ не дає доступу до місця злочину. Вибух там — це не тільки зруйновані стіни, а й понад 50 загиблих, більше сотні поранених, які досі залишаються в полоні. 11 жовтня Україні вдалося повернути тіла загиблих в Оленівці. Ідентифікація триває досі, і тільки з деякими була можливість попрощатися. Минає 10 місяців після теракту. Запитань багато, а відповіді, на жаль, майже немає. Головними цілями спільноти є відновлення міжнародного розслідування, та першочергово, повернення з полону військових, котрі вижили під час теракту. Нам дуже важливо добитися захисту прав постраждалих, щоб винні понесли відповідальність, а полон став безпечнішим.
Коли наша ініціативна група відвідала Женеву, нам повідомили, що розпочате розслідування знову. Шансів дуже мало, але вони ще є. Вчергове ми нагадуємо, що 16 травня за наказом вищого керівництва була припинена оборона Маріуполя і наші військові з гідністю вийшли з території заводу "Азовсталь" для збереження життя. На той момент це мало назву "евакуація під обіцяні гарантії". Теракт в Оленівці став символом незламної віри. Саме 29 липня стало зрозуміло, що немає ніяких гарантій, що наші рідні в полоні і що цей полон занадто небезпечний. Сьогодні ми вчергове звертаємось до всього суспільства, до влади з нагадуванням "саме воїни маріупольського гарнізону зробили великий внесок в оборону нашої країни. Що саме завдяки їм країна вистояла. Пройшов довгий та важкий рік очікування. А військові, які пішли в полон з Азовсталі, продовжують платити високу ціну за наше мирне життя у вільних українських містах. Вони проходять через страшні муки полону, поки ми з вами живемо нашим буденним життям. Їм обіцяли порятунок, вони на нього чекають і мають право бути повернутими додому. Ми вкотре повторюємо — вільна Україна, коли ти кажеш про неможливе, згадай Азовсталь. Наша боротьба триває завдяки пам'яті про загиблих в Оленівці, заради справедливості".
Одна з учасниць ходи — Олена, її рідний — прикордонник із загону морської оборони перебуває в полоні: "Минув цілий рік полону. Ми — рідні морських прикордонників, 23 загін морської охорони, які з 24 лютого разом з іншими підрозділами в нерівному бою тримали оборону міста Маріуполь. Коли сили противника були набагато більшими, не вистачало зброї, коли закінчилися медикаменти, їжа, хлопці продовжували давати відсіч ворогу. І тільки коли президент дав наказ скласти зброю, маріупольський гарнізон припинив оборону і вийшов з Азовсталі. Хоча я знаю особисто хлопців, яким краще було б загинути там, ніж здатися в полон. Проте ніхто не ослухався наказу головнокомандувача та свого командира. Я хочу, щоб мене почув кожен українець, кожна нормальна людина у світі — коли ми з вами можемо попити кави, то захисники Маріуполя цього зробити не можуть другий рік. Коли хлопці були на Азовсталі, то у них народжувались діти. Навіть коли вони були в полоні, в них народжувались діти. Уявіть, хлопці не те що б не бачили своїх дітей, вони навіть не знають, хто в них там народився і що з дитиною. Вони не мають змогу побачити першу посмішку, перший крок і голос своєї дитини. Вони тримаються в полоні думкою про своїх дітей. Багато хлопців в полоні мають поранення різної тяжкості. І ми навіть не маємо уявлення за це поранення, як воно впливає на загальне самопочуття. вони потребують медичного лікування. Дуже багато воїнів віддали своє життя заради нас. Ми повинні пам'ятати їх. Ми зараз з вами стоїмо на мирній українській землі. Це також заслуга маріупольського гарнізону. Тому що коли звільняли Київщину, Чернігівщину, Сумщину, маріупольський гарнізон відтягнув на себе всю зброю, всю авіацію, всю силу ворога. І тому кожен українець має зробити усе можливе і неможливе заради порятунку і повернення всіх захисників Маріуполя та оборонців Азовсталі. За цей рік були випадки смерті хлопців у полоні. Вони вже ніколи не дочекаються обміну. Їм казали — за 4 місяці вони повернуться додому, проте вже пішов другий рік, як вони в лапах ворога. Захисників Маріуполя потрібно рятувати".
Від початку повномасштабного вторгнення РФ з російського полону вдалося повернути 2324 українських військових. Із них понад 500 — це захисники Маріуполя і "Азовсталі", повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
Що відомо про захисників "Азовсталі"
20 травня, гарнізон, який утримував "Азовсталь" у захопленому РФ Маріуполі, отримав наказ — припинити оборону.
Міністерство оборони України заявило, що триматиме в секреті інформацію щодо перебігу перемовин про обмін українських бійців із заводу "Азовсталь", які опинились у російському полоні.
Президент Володимир Зеленський у червні 2022 року повідомив, що після боїв за Маріуполь у російському полоні опинились понад 2,5 тисячі українських бійців із заводу "Азовсталь", їхнім визволенням займається Головне управління розвідки Міноборони.
21 вересня Україна повернула з російського полону 215 захисників Маріуполя, зокрема 108 військових "Азову". Їх обміняли на кума президента РФ Віктора Медведчука.
Черговий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 26 квітня. Вдалося повернути 44 людини, серед них, зокрема, оборонці Маріуполя.
