Бігли, аби нагадати, що полонені воїни потребують допомоги та підтримки. 23 липня Черкаси доєдналися до всесвітньої акції на підтримку захисників Маріуполя "Біжу за Азовсталь". У забігу взяли участь родичі бійців — як тих, хто нині в полоні, так і загиблих, а також усі небайдужі, розповіла Суспільному співорганізаторка заходу Юлія Якименко.
Організувала захід Асоціація родин захисників “Азовсталі”. Зареєструвалися для участі в забігу близько сотні людей, однак за попередніми підрахунками їх було значно більше, зазначила Юлія.
"Наша головна мета — зробити так, щоб про хлопців не забували, розуміли, що вони досі не вдома, не зі своїми сім'ями. Ми маємо прохання до світової спільноти — забезпечити дотримання Женевських конвенційМіжнародний договір, який закріплює у міжнародному праві норми щодо гуманного ставлення під час війни і зробити так, щоб рідні мали зв'язок із полоненими. Серед захисників «Азовсталі» є і черкащани, тому маємо пам'ятати подвиг своїх земляків і не дати про них забути", — пояснила вона.
Світлана Лепетуха до заходу долучилася з родиною. Зі слів жінки, за час війни це вже восьмий її забіг.
"Треба пам'ятати про цих хлопців. Вони зробили величезний внесок у нашу боротьбу. Маємо не дати світу забути про те, що ми відчуваємо тут. Чим більше людей братимуть участь у таких забігах, тим більше будуть про це знати, пам'ятати, і, можливо, й допомагати", — зазначила жінка.
Рідних і знайомих, які воювали на "Азовсталі", жінка не має. Однак, додала, в її оточені чимало тих, хто служить в інших місцях на фронті.
"А Маріуполь — це теж частина України, тому й частинка нас", — додала вона.
Денис Дувінський участь у такому заході бере вперше. Розповів: вирішив зробити це для того, аби привернути увагу до захисників "Азовсталі", які до останнього тримали оборону і нині знаходяться у полоні.
"Я ходжу на тренування з тренером, якраз розім'явся перед заходом, тому бігти було нескладно", — зазначив він.
Разом із трьома подругами прийшла на забіг Олена Мазнічко. За словами жінки, їй не байдужа доля України та її захисників.
"Хочеться їм побажати міцності духу, аби вони врешті змогли вийти з полону. Ми намагаємося завжди брати участь у подібних заходах, це зміцнює дух нашого народу та об'єднує", — зазначила вона.
"Ми — жінки зі сталі" — так каже про матерів загиблих захисників Маріуполя Ганна Дерев'янко, або ж "мама Адамс", як називають її побратими сина. Жінка бере участь у заходах на підтримку воїнів постійно. Пояснила чому:
"Хлопці телефонують постійно, ми тримаємо зв'язок із усіма, з ким можливо. Ми сильні, ми жінки зі сталі. Мусимо такими бути, інакше наші сини там «зверху» нас не пробачать. Маємо витягувати їхніх побратимів, дочекатися їх, бо вони так само наші сини. «Азов» — це велика родина".
Жінка додала: матері намагаються зробити так, щоб їх почули, у будь-який спосіб.
"Коли говориш, тебе чують. У душі ми кричимо і наш крик виливається у такі речі. Там, у полоні, наша сім'я, сім'я наших загиблих дітей. Наразі ми не маємо з ними зв'язку, але віримо в те, що вони повернуться. Я чекаю з полону побратима мого сина, у якого немає родини, він з дитбудинку. Я його єдина контактна особа, і я біжу сьогодні, щоб його звідти витягти", — розповіла жінка.
Загинув у Маріуполі і син черкащанки Оксани Коцуконь. Зі слів жінки, він ніс строкову службу в Черкасах, а у 2020-му перевівся у Маріуполь і потрапив до азовців. Це, додала жінка, була його мрія, до якої він ішов.
"Ми хочемо показати, що ми також сильні, як і наші сини. І вся сила, яка є нині в нас — це від них. Ми хочемо, щоб нас чули, бачили, щоб не забували — ні загиблих, ні полонених. Душа болить за кожного".
Під час заходу черкащани мали можливість не лише взяти участь у забігу, а й переглянути фотовиставку. На світлинах — захисники "Азовсталі". Портрети, художні фото, моменти з побуту — на кожній світлині новий сюжет.
Співорганізаторка заходу Тетяна Лісова пояснила: це для того, аби люди побачили обличчя своїх захисників та те, в яких умовах вони знаходилися тривалий час. Жінка розповіла: сама щодня переживає страх невідомості, тому вдячна всім, хто відгукнувся на заклик і прийшов підтримати захисників:
"Основна мета — нагадати. Бо якщо ми замовкнемо і не будемо про них нагадувати всьому світу, для них це буде дуже сумна історія. Ми раді, що багато людей підтримали акцію, проявили небайдужість. Для нас це дуже важливо. Ми живемо з цим болем уже тривалий час. Бо рідні з першого дня розуміли, наскільки саме це місто важливе і що саме на маріупольський гарнізон буде дуже велике навантаження. Особливо важко зараз, коли ми живемо без будь-якої інформації. Женевські конвенції не виконуються, ми не знаємо де наші близькі, що з ними. Тому ми раді, що люди долучаються, підтримують їх, а паралельно і нас".
Також під час заходу всі охочі могли зробити доброчинний внесок до спеціальної скриньки. Ці кошти, пояснили організатори, будуть спрямовані на реабілітацію захисників, які повертаються з полону. Більшість із них мають тяжкі поранення і попереду в них довгий шлях до відновлення.
Що відомо
- 16 травня після трьох місяців оборони Маріуполя командир "Азову" Денис Прокопенко у зверненні повідомив, що наказ вищого військового командування для збереження життів особового складу виконали.
- Після цього заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що поранених військових з "Азовсталі" у Маріуполі евакуювали в лікарню Новоазовська на території самоназваної "ДНР". Туди доставили 53 важкопоранених бійців. Ще 211 — евакуювали через гуманітарний коридор в окуповану Оленівку. Їх планують повернути на підконтрольну Україні територію за процедурою обміну.
- 6 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що після боїв за Маріуполь у російському полоні опинились понад 2,5 тисячі українських бійців із заводу "Азовсталь".
- У ході найбільшого з початку війни обміну, що відбувся 29 червня, з полону визволено 144 захисники України. Зі 144 звільнених – 95 оборонців "Азовсталі". Серед них – 43 військовослужбовці полку "Азов".
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
