Людей та матеріалів для плетіння маскувальних сіток не вистачає в одному з волонтерських центрів у Черкасах. Попри те, що війна триває та замовлення із фронту продовжують надходити, тих, хто прагне допомогти, стає все менше, розповіла Суспільному волонтерка Анна Чирва.
"У перші дні повномасштабного вторгнення зала, де плетуть сітки, була повна людей. Біля кожного із каркасів стояло близько десяти волонтерів. Нині поверхні пустують, плести сітки нікому", — сказала Анна Чирва.
Серед тих, хто залишився вірною волонтерській справі – черкащанка Тамара Гаценко. Жінка щодня приходить сюди протягом п'яти місяців. Вона зазначила, що кожна сітка, яка тут виплітається, наближає нас до спільної перемоги:
"Ми її перевіряємо, дивимося чи гарно вона захищена, чи добре підібрані кольори. Кожен має задати собі питання, що я можу зробити для своєї Батьківщини. Не обов’язково стояти біля станка, можна дома різати стрічки, десь у секондхенді купити старі речі, які нам підходять по кольору. Ми все робимо для того, щоб наша армія була сильнішою, була захищеною і щоб перемога була за нами".

Стрічки для роботи вирізає пенсіонерка Любов Володимирівна. Вона чотири місяці тому приїхала із Сєвєродонецька. Тут, з її слів, можна відволіктися від страшних думок про війну і водночас допомогти військовим:
"Мені тут легше ніж сидіти без роботи, без квартири, без нічого. Армії треба допомагати".
24 лютого у спортзалі для студентів, а тепер мініштабі для плетіння сіток, розмістили 14 каркасів та нині через брак людей, їх кількість зменшили. Зараз лишився десяток та й ті пустують, розповіла Анна Чирва:
"Тут можна прийти зранку. В нас є такі люди, які приходять плести кікімору в обідню перерву і після роботи. Є люди, які не можуть стояти, тому в нас є ще сидяча робота, наприклад, нарізку робити і для сіток, і для кікімор".

Окрім відсутності охочих плести маскування, не вистачає й матеріалів. Зараз вимоги до тканини мінімальні, зазначила Анна:
"Потрібно, щоб не було чорного, червоного, сильно жовтого та фіолетового кольорів. Чорні кольори ми взагалі не приймаємо ніякі, а все інше взагалі можна нести. Якщо тканина білого кольору, то ми перефарбовуємо, а, наприклад, є зелені не підходящі кольори, то ми їх теж фарбуємо".
Готові до відправлення сітки скручують і складають одна на одну. Цього тижня до військових відправлять партію з пів сотні виробів.

Через брак волонтерів усе роблять не так швидко, як хотілось, прокоментувала Анна Чирва. Якщо в березні за один місяць вони виготовляли три сотні сіток, то зараз ця кількість втричі менша.
"У нас багато техніки і ту техніку треба якось маскувати. Але техніка може десь стояти, а потім її можуть перемістити в інше місце. Сітка може зачепитись, порватись, згоріти. Тобто це такий матеріал, який служить недовго. У нас вся надія на наші Збройні Сили України, але ж ми повинні їх підтримувати допомагати, ми плетемо перемогу для усієї України", — розповіла Анна.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України