У Черкаському обласному краєзнавчому музеї 19 січня презентували фотовиставку Івана Литвина "Село у відрогах Холодного Яру". Директорка музею Ірина Собко розповіла Суспільному, що світлини зроблені 1950 – 1960-х років.
Ірина Собко розповіла, що автор представлених світлин – Іван Литвин, який народився у селі Грушківка, що на Кам’янщині:
"Іван Литвин пережив голодомори та воєнне лихоліття. Після навчання повернувся до рідного села. У 1950-х роках у нього з’явився фотоапарат «Зоркий-2», яким він знімав життя своїх односельчан – весілля, дні народження, похорони, трудові будні, дозвілля".
За словами Ірини Собко, онук фотографа черкаський художник Ігор Солодовніков знайшов негативи світлин та відцифрував їх.
"Унікальність цих кадрів у тому, що їх велика кількість — понад п'ять тисяч. Вони зняті в одному селі, вони характерні для розвитку нашої держави періоду 50—60-х років минулого століття. З позиції етнографії, історії, культури — це національне надбання і можна сказати, що ця збірка унікальна. Унікальна тим, що має високу якість зображень, а фотографії не постановочні, тобто це художня документалістика", — розповів онук фотографа Ігор Солодовніков.
"З фото видно, що він мав гарні знання у фотографії. Коли я сканував негативи, браку майже не було. Всі фото були у фокусі, кожний кадр — це окрема композиція, окрема картина. Наприклад, коли знімав стріт-арт я на сучасну камеру, із усіх знімків вдалими було лише декілька, а в нього все було досконале", — додав Ігор Солодовніков.
Координатор проєкту Василь Мельниченко про світлини Івана Литвина натрапив рік тому в інтернеті:
"Я як і більшість краєзнавців тяжіємо до повсякденного життя, до життя простих людей з простими турботами. Цей напрямок сьогодні домінує в краєзнавстві. Десь рік тому я натрапив в інтернеті на фотографії Івана Литвина. Як на мене, то ця тема сенсаційна, однак чомусь вона швидко промайнула повз всіх. Тому я вирішив зв'язатись з онуком фотографа і він відібрав близько ста фотографій, 32 з яких ми презентували у краєзнавчому музеї".
"Ці фото нам розповідають про те, хто ми такі і чиї ми діти. Перед виставкою ми викладали фото в соціальних мережах. Час від часу люди писали нам, що впізнали на світлинах чи то своїх родичів, чи знайомих. Тож ми повинні знати історію не тільки по підручниках, краще один раз побачити, ніж десять разів почути".
Відвідувачка виставки черкащанка Ольга Стокоз розповіла, чому прийшла на виставку:
"Я працюю у бібліотеці і взагалі цікавлюсь краєзнавством. Ця тема мені близька, оскільки я цікавлюсь історією Черкас та Черкащини. Тому коли побачила анонс фотовиставки, не могла не прийти. Також на таких виставках завжди можна поспілкуватись з цікавими людьми, побачити самі фотографії, які були колись, щоб порівняти із сучасними".
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України