"Продовж життя хустці” – таку акцію організували у Білозірській громаді. Зі слів організаторки Людмили Лопушан, цей головний убір приймають у дарунок у місцевому Центрі культури.
Використовуватимуть хустки для фотозони, а також під час вистав чи концертів.
Ольга Пишна принесла хустку, яку вирішила подарувати Центру культури та дозвілля:
"Довгі роки моя бабуся дотримується українських традицій, ходить до церкви. Вона дуже полюбляє українські хустинки й в неї їх багато. Тому ми вирішили передати їх у Будинок культури, зробити свій внесок", – розповіла пані Ольга.
Ідея продовжити життя хустці виникла у директорки Центру культури та дозвілля Білозірської громади Людмили Лопушан. Жінка зауважила, що вони щороку не оминають свято української хустки. Цьогоріч вирішили влаштувати власну акцію:
"Років декілька назад — до пандемії, наша хореограф поставила постановку сюжетного танцю “Крила”. І ми досить довго думали над тим, як зобразити, чим показати на сцені під слова Богдана Ступки на вірші Ліни Костенко, чим би завершити таким красивим. Тоді й прийшли до висновку: що може бути найкращим як українська хустка на плечах дівчини", – розповіла пані Ольга.
У кожного в домівці є звичайна, чи бабусина, мамина чи прабабусина українська хустка. І тому вирішили, додала Ольга Пишна, щоб хустки не лежали по домівках без діла, взяти у своє користування.
Із дарунками до Центру культури та дозвілля прийшла місцева поетеса Ніна Запорожець. Хустки — незамінний аксесуар її повсякденного образу.
"Ми ж так носили та старалися збирали його. Матусі ж наші носили, бабусі. Я ж свою бабусю пам'ятаю тільки в хусточці", – розповіла пані Ніна.
На подарунок жінка принесла — чорну хустку. Вона пролежала у шафі п'ятдесят років – зауважила пані Ніна. Її купила колись на базарі та навіть вірш їй присвятила.
"Хустка наша оспівана у піснях здавна, поважаймо традиції і шануймо славно", – зацитувала поетеса та додала:
"Вона у мене лежатиме, а тут принесе користь. Пройде карантин, будуть дуже хороші заходи і вона знадобиться. Вона буде в дії. Я й хочу залишити й пам'ять після себе".
Припадати пилом ці хустки не будуть — розповіла художня керівниця Людмила Ткаченко. Тут для них вже знайшли застосунок.
"Далі будемо використовувати в театральних постановках тому, що ми дуже часто використовуємо народні мотиви, особливо на різдвяні свята. Там хустка на першому місці. Також – у хореографічних постановках. А ще – створюватимемо фотозони", – додала пані Людмила.
Приносити хустки можна протягом наступного року. На них, за словами пані Людмили, плани грандіозні.
Авторка Вікторія Гончарук
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Читайте також
- Сквер з диво-звірями та творчий простір на даху: у Черкасах нові проєкти на Громадський бюджет
- Вчитимуть шити та робитимуть екосумки: у Черкасах відкрили соціальну майстерню
- На Черкащині учні гімназії на уроці вивчають три дисципліни одночасно
