Денису Гайді було 16, коли його в мороз поливали з брандспойтів на Майдані. По той бік барикад стояв нині ексміліціонер Олександр Носенко. До Дня Гідності та Свободи, який в Україні відзначають у неділю, 21 листопада, своїми спогадами вони поділилися з Суспільним.
Замість підготовки до випускних іспитів шістнадцятирічний Денис Гайда з друзями їздив на Майдан у Київ:
"Ми розуміли, що це наш шанс змінити систему, змінити владу, змінити міліцію і взагалі політичний стан в Україні. Було нелегко. Пам’ятаю момент, коли нас поливали водою з пожежних шлангів. Було холодно. За якийсь час мій одяг покрився льодом".

З його слів, коли почалися мітинги у Черкасах, зрозумів, що ситуація загострюється. Найбільше запам’ятав, як захопили будівлю облдержадміністрації.
"Це було 23-го січня. Тоді на площі перед облдержадміністрацією стояв кількатисячний мітинг. Той вечір я запам’ятав назавжди, бо саме тоді зрозумів, що революція вже не лише в Києві, а й у Черкасах. Тоді вишукувався кордон з міліції і почалися сутички", — розповів Денис.

Олександр Носенко тоді працював у міліції. Стояв по той бік від мітингувальників. За словами, штурм ОДА тоді здавався уривками з фільмів:
"Якраз коли почався штурм, почав «бемкати» годинник на облдержадміністрації. Люди пішли до входу під бій годинника, і було таке відчуття, ніби це якийсь фільм, а не реальність".

Тоді Олександру Носенку, як й іншим міліціонерам, наказали стати перед входом у будівлю, аби не впускати мітингувальників.
"Ми усвідомили, що це більше, ніж просто мітинг вже тоді, коли більшість колег попадали і їх несли до швидких. Відверто кажучи, 99 відсотків представників міліції, рядові, які стояли на площі, ми не розуміли, що відбувається. Нам наказували стати в оточення, стати в ряд, проте суть завдання і ціль ми не розуміли. Вже потім ми читали в ЗМІ, що ми покидьки. Це було неприємно, але ми розуміли, що якоюсь мірою це заслужено".

Спогади – не єдине, що залишилося про ті часи. Всередині будівлі досі можна розгледіти сліди на стінах.
"Між першим і другим поверхом були залишки гарі від коктейлів Молотова. Їх довго не могли відмити та зрештою зафарбували. Тоді під час штурму багато чого потрощили".
З поліції Олександр Носенко пішов у 2017-му. З його слів, тодішні конфлікти між учасниками Революції Гідності переросли у дружбу – Майдан об’єднав людей різних регіонів, професій і поколінь.
"Хтось залишився при своїй правді, хтось прийняв сторону іншого. Я знайшов порозуміння з тими людьми, з якими того дня був по різні сторони барикад. Я зрозумів, що все можливо і все залежить від кожного з нас".

Втім жодна революція не минає безслідно, вважає історик Юрій Присяжнюк:
"Майдан сильний не тим, чим він завершився, хоча це теж дуже важливо. Майдан сильний тим, з чого і заради чого він почався. Якби ж люди це пам’ятали, то зміни в суспільстві відбувалися б швидше".
Повне відео
Що відомо
- 21 листопада, на честь початку цього дня двох революцій – Помаранчевої (2004 року) та Революції Гідності (2013 року) – в Україні відзначають День Гідності та Свободи.
- 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції у Києві та регіонах через рішення влади президента Віктора Януковича щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ці події вважають початком Революції гідності.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України