Літо розпочалося, а ще — це пора відпусток. За словами деяких жителів Черкащини, іноді відпочинок не завжди приносить задоволення через розв'язання різних питань та небажання знову виходити на роботу.
Це пов'язано із тим, що людина не встигла організувати відпочинок, а в перші дні роботи не врахувала ряд моментів, які б могли полегшити її повернення, розповіла клінічна психологиня Світлана Міхновська в етері Українського радіо Черкаси.
Пані Світлано, чим зумовлено те, що під час відпустки люди не встигають відпочити?
Звісно, повернення з відпустки повʼязано з певним стресом. Тут насамперед грає роль контраст між відпочинком і початком роботи. Тому деякі люди можуть відчувати стрес, виснаженість і депресію. Це можна назвати вигоранням після відпустки — стан, коли замість бадьорості зрання не хочеться підійматися з ліжка, йти на роботу. Людина відчуває виснаження, хоча робота ще не почалась. Наші стресові умови життя зараз теж впливають.
За якими симптомами можна розпізнати вигоряння після відпустки?
Першочергово людині не хочеться йти на роботу. Вона не може піднятися з ліжка або йде на працю, як на каторгу. Причини виснаження можуть бути різні. По-перше, закоротка відпустка, тобто працівник дійсно не перепочив. По-друге, іноді під час відпочинку з дітьми людина відчуває напруження, бо це контроль. По-третє, занадто довга відпустка. Чим довший відпочинок, тим більші шанси, що може наступити небажання йти на роботу. По-четверте, людина не хоче повертатися на роботу, яку не любить. У такому випадку треба змінювати місце і подумати, чим насправді є бажання займатися. По-пʼяте, може бути токсичний колектив або керівництво, коли людина йде на роботу, як на каторгу. Це питання більше до керівників колективу. Якщо виснаженість не минає за два-три тижні, то треба звертатися до фахівців.
Хто частіше може відчувати стрес після відпустки: керівники чи пересічні працівники? Чи впливає на це, ким працює людина?
Керівники та офісні працівники найбільше мають ці ризики. Чому керівники? Тому що дуже багато відповідальності, велике навантаження і може накопичитися велика кількість проблем під час відпустки, які після виходу на роботу потрібно вирішувати. В офісних робітників теж саме. До речі, люди кризових спеціальностей і ті, які повʼязані з ризиком, менше вигорають і легше повертаються до роботи. Простіше повертатися з відпустки людям професій, які називають лінійними, наприклад, вантажникам.
Як саме тривалість впливає на складність повернення з відпустки до звичного ритму життя?
Чим довша відпустка, тим важче повертатись. Але є люди, які працюють, наприклад, вчителями, лікарями, психологами, і у них довша відпустка. Скажімо, вчителі не першого вересня виходять на роботу, а десь за тиждень. Спочатку вони одне з одним спілкуються, готують поступово плани та різні методичні заходи. І тільки потім, першого вересня, приходять діти, починається масове спілкування, навчання. Як раз оце і є плавний вхід в роботу і він дуже зберігає психіку. На будь-яку роботу дуже добре входити плавно, не набирати на себе багато справ.
Якщо немає плавного виходу на роботу, як діяти ? Як можна зробити, щоб зменшити рівень стресу після повернення з відпустки?
По-перше, не варто виходити після подорожі одразу на роботу. Краще за два-три дні повернутися додому, побути там і морально підготуватися. Коли людина виходить на роботу і багато справ, то завжди допомагає планування. Зокрема можна переписати всі справи, які потрібно зробити. Від цього психіка почне заспокоюватися. Людина бачить свої справи, а також які з них треба зробити швидше. Так поступово, спокійно, у своєму темпі входить у робочий ритм.
Що краще робити в перший робочий день, а що не варто?
Якщо людина сенситивна, чутлива, можливо, не треба одразу занурятись у спілкування з колегами. Важливо за те, що зробили, хвалити та заохочувати себе, наприклад, випити чаю або лимонаду, якщо спекотно. Також можна зʼїсти щось корисне, наприклад, полуницю. Або вийти прогулятись.
Як роботодавці можуть допомогти працівникам легше повернутися до роботи після відпустки?
Я б взагалі радила роботодавцям зберегти баланс між виконанням планів та ментальним здоров'ям підлеглих. Краще не намагатися гнати конів. Якщо дійсно цінують людей, то бути більш емпатійними до їхніх станів та проблем. Якщо керівник розуміє, що у робітника вигорання після відпустки та втрата ресурсу, то може запропонувати людині декілька днів на адаптацію до роботи. Це було б непогано.
Якщо людина протягом двох-трьох тижнів відчуває втому, чи може така апатія до роботи може бути сигналом до серйозніших психологічних проблем?
Так, це може бути депресія, психоемоційне виснаження або тривожність. З цим треба йти вже до психіатра чи психолога, які працюють з такими станами, і вони допоможуть. Анонімність та конфіденційність звернення людини буде збережена. Також можете звернутися до невролога. Тому що вийти з відпустки й бути виснаженим — це не ок, значить, щось не працює так, як треба. Можливо, є гормональні моменти. Лікарі скажуть, що робити далі.
