Перейти до основного змісту
Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині

Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині

Ексклюзивно

Влучання у житлові будинки, об’єкти інфраструктури та енергетики, довгоочікувані повернення полонених, стрілянина в МакДональдзі та погрози бойовими гранатами, засуха, буревії з градом й річки, які зникають. Це далеко не весь перелік подій, які обговорювали черкащани у 2025 році.

Чим запам’ятався рік, що минає, — спецрепортаж.

Із першого січня 2025 року в Україні указом президента ліквідували МСЕКи — медико-соціальні експертні комісії, які встановлювали групу інвалідності. Проте в Черкасах на ліквідацію МСЕКу знадобилося три місяці і чотири позачергові сесії. Єдиний в Україні МСЕК продовжував утримуватися обласним коштом.

"Перший місяць цього року ми практично до мільйона вимушені витрачати", — розповів керівник ОВА Ігор Табурець.

Крапку в історії МСЕКу депутати обласної ради поставили 2 квітня. Майно розподілили між медзакладами обласного центру.

Проте Черкащина першою в Україні запровадила практику диференціації повітряної тривоги по районах. Тобто, якщо російські безпілотники фіксують в небі над Черкаським районом, то тривога лунає тільки в Черкаському. У решті трьох — Уманському, Звенигородському та Золотоніському — спокійно.

Проте, за словами Ігоря Табурця, у разі ракетної небезпеки сигнал повітряної тривоги звучить для всієї області. Загалом, на Черкащині станом на 23 грудня вони лунали 855 разів, а це більше 1460 годин.

"Можемо казати, що внаслідок диференціації, ми мали менше тривог в Уманському районі приблизно на 80 годин, ніж в Черкаському районі. Кількість збитих цьогоріч в нас сягнула близько двох тисяч повітряних цілей".

Уламки збитих ракет та дронів у 2025 році пошкодили сотні будинків та автівок. Найбільших руйнувань завдали прямі влучання. Одне з таких — по Смілі 29 червня 2025. Тоді по допомогу до медиків звернулись одинадцять людей.

Загалом пошкоджень зазнали три дев'ятиповерхівки, приватні будинки, автомобілі. Зруйнований один із навчальних корпусів коледжу Національного університету харчових технологій. У розташованих поруч закладах освіти та психлікарні вибуховою хвилею вибило вікна.

24 липня ракети, начинені шрапнеллю, цілили по кількох мікрорайонах Черкас одночасно. Пошкодили 15 багатоповерхівок, гаражний кооператив та 13 автівок. Травмували 12 людей, серед яких — 9-річна дитина. Того ж ранку уламки ракети пошкодили три сотні могил на одному із міських цвинтарів.

10 жовтня росіяни цілили по критичній інфраструктурі Канева, проте уламки збитої ракети пошкодили сім багатоповерхівок, дитсадок та школу. Десять людей отримали травми, серед них — десятирічний хлопчик.

У ніч на 18 грудня над Черкаською областю пролітали 13 дронів. Через удари та уламки пошкодження були зафіксовані на девʼяти локаціях, розповів начальник обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, росіяни цілили по критичній інфраструктурі. Але пошкодили 76 приватних домоволодінь. Семеро людей отримали травми.

У кожній такій надзвичайній ситуації, розповів Ігор Табурець, в роботу за відпрацьованим алгоритмом включаються всі відповідні служби.

"У кожній територіальній громаді створені такі комісії, які виключно займаються описом пошкодженого та зруйнованого майна. Я завжди акцентую, щоб були створені оперативні резерви матеріальних ресурсів і фінансових ресурсів".

У 2025-му Суспільне продовжувало слідкувати за перебігом судової справи керівника Черкаської єпархії УПЦ (МП) Митрополита Феодосія. Нагадаємо, розгляд триває понад два роки. Першу підозру від Служби безпеки він отримав 20 лютого 2023 року. Загалом, йому оголосили п'ять підозр.

Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині
Засідання суду стосовно керівника УПЦ МП. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко

Його обвинувачують у "підривній діяльності" проти України та розпалюванні міжконфесійної ворожнечі. Санкція статті передбачає від пʼяти до восьми років позбавлення волі. Спершу Феодосій перебував під цілодобовим домашнім арештом, потім — лише під нічним. А у березні 2025 року запобіжний захід змінили на особисте зобов’язання та зняли електронний браслет. Прокурор у цій справі Вадим Коломієць розповів: всі свідки допитані, сім томів письмових матеріалів разом із відео- та аудіоматеріалами досліджені.

"Наразі лишилося дослідити клопотання захисників і дослідити документи сторони захисту. Будемо вживати заходів для прискорення розгляду цієї справи, бо документи досліджені, і свідки допитані. Буду просити суд, щоб призначали частіше засідання. У нас у січні вже два засідання. І в лютому вже заплановано".

Серед основних подій 2025-го – повернення українських військовослужбовців. Ті, хто повертається додому на щиті у межах обміну тілами, спершу потрапляють в бюро судово-медичної експертизи. Одне із таких діє у Черкасах, розповів керівник обласного бюро судово-медичної експертизи Максим Федоренко:

"Тривалість цього перебування варіюється від декількох днів, у випадку якщо тіло можна дуже легко опізнати по зовнішнім ознакам і може сягати місяців. Навіть до 10 місяців".

Тіло передають рідним, за умови збігу аналізів ДНК.

А рідні тих, чия доля не відома чи тих, хто у полоні, не втрачають надії побачитися зі своїми героями. Про це нагадують щонеділі на Соборній площі Черкас. Таких акцій цьогоріч провели 52, розповіла одна зі співорганізаторок Оксана Коцуконь. Щоразу вони збирають не менше сотні учасників.

"Найбільша цінність і важливість цих акцій підтримка один одного і нагадування всьому світу, що ми чекаємо наших захисників додому".

Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині
У Черкасах відбулася акція на підтримку полонених й зниклих безвісти українців. Суспільне Черкаси

За словами Оксани Коцуконь, протягом 2025-ого майже пів сотні родин дочекалися своїх рідних живими із полону. Знімальна група Суспільного побувала на одному із таких обмінів. Тоді, у травні, звільнили 205 захисників, серед яких було шестеро черкащан.

Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині
Владислав Пастушенко. Суспільне Черкаси/Дарія Шевченко

Після повернення військові проходять медичне обстеження та реабілітацію. І лише потім повертаються додому.

Мобілізаційні заходи ставили під загрозу роботу аграріїв. Про це ще на старті сезону розповідав керівник одного із сільськогосподарських підприємств Олександр Ситник. Його господарство орендує 1200 гектарів землі та має два десятки працівників. Проте навіть, частину з них не міг забронювати, оскільки підприємству не вдавалося отримати статус "критично важливого".

"Немає кому ні на сівалці бути, ні погрузити зерно. Комбайнера мобілізували і мобілізували сварщика. Людям приходять повістки і я, як керівник підприємства, маю всі повістки всім вручити".

Аби отримати критичність — частина сільгоспвиробників зверталася до профільного міністерства, частину могли бронювати на рівні ОВА, розповів її керівник Ігор Табурець.

"Ми мали чіткі визначені критерії, які дозволяли бронювати сільгоспвиробників, але вони були досить обмежені. Сьогодні, враховуючи необхідність підтримки наших аграріїв, особливо малих підприємств, малих фермерів, ми внесли і затвердили на рівні держави наші критерії. Із тих нових, які нам вдалося відстояти, — це наявність праівників не менше трьох. Раніше мова йшла не менше 10, 20".

У серпні проблем із найманими працівниками додало підписання дозволу на виїзд за кордон для чоловіків 18-22 років. Про це зокрема, зазначив співвласник однієї з мереж кав’ярень Іван Іскімжі. Персонал його закладів, каже, на 50% складається із людей цієї вікової категорії.

"Враховуючи реалії, ми постійно перебуваємо в маленькому дефіциті".

Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя Олександр Гладун вважає, що кількість 18-22-річних чоловіків, які повернуться до України, залежатиме від декількох факторів:

" перше, — це закінчення війни. Другий чинник — це наявність житла і можливість працевлаштування. З іншого боку, буде залежати від того, яку політику будуть проводити після закінчення війни ті країни, в яких зараз знаходяться наші громадяни".

23 липня кілька сотень черкасців на центральну площу міста вивів підписаний Верховною радою та затверджений президентом законопроєкт, який позбавляв Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру незалежності, підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора.

Нагадаємо, після подібних мітингів у багатьох містах України, Володимир Зеленський відновив повноцінну роботу антикорупційних органів своїм указом від 31 липня 2025 року.

Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині
Акція проти обмеження повноважень НАБУ І САП. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова

У серпні у Черкасах обговорювали вже внутрішні надзвичайні ситуації, що сталися з різницею у два дні. 5 серпня рух під мостом на проспекті Хіміків був заблокований через чоловіка із бойовими гранатами. Тоді за повідомленням центру комплектування та соцпідтримки, він погрожував їх підірвати працівникам ТЦК, які зупинили його для перевірки облікових документів. Дві години знадобилося групам спецпризначення, щоб обеззброїти та затримати чоловіка.

7 серпня вже інший чоловік здійснив кілька пострілів зі зброї в МакДональдзі, опісля зачинився у вбиральні. Працівників та відвідувачів закладу евакуювали, територію перекрили спецпризначенці КОРДу. За годину стрільця винесли на ношах екстренки. В лікарні його прооперували і стабілізували. Коментуючи ситуацію начальник Головного управління Нацполіції області Володимир Тесля повідомив, що чоловік стріляв сам у себе, ніхто з присутніх при цьому не був травмований. Слідчі розпочали кримінальне проводження щодо затриманого за статтею "хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї". Покаранням за це передбачено позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Ще 2025-ий кидав виклики і погодою, і природними явищами. Так, навесні рівень води у Дніпрі поблизу Черкас був найнижчим за останні 14 років і загрожував нересту. Таке обміління Дніпра і його приток в обласному центрі з гідрометеорології пояснили відсутністю снігу взимку та дефіцитом опадів протягом року.

Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині
Дніпро обмілів. Суспільне Черкаси

У Малому Старосіллі на Смілянщині, висох ставок на річці Балаклейка. Яким він був показала на фото Ніна Грозна.

"Це було 15 років тому назад. Він був дуже довгий, аж туди до лісничества Будянського. Оце шо було і шо стало".

Секретар Балаклеїської тергромади пояснив, аби повернути воду, потрібні гроші:

"Потрібно зробити кошторисну документацію. Це буде коштувати більше одного мільйона у громаді таких коштів немає".

Балаклейка живила іншу річку – Сріблянку. Нині від неї лишилася тільки табличка. Русло заросло. Через зневоднення малих річок жителі різних міст і сіл області зіштовхнулися із пересиханням криниць.

Брак води відчували і в містах. Сміла у липні пристосовувалася до її подачі за графіком. Яких часто не дотримувалися, розповів місцевий житель Юрій Хоменко.

"Із 6 ранку подача води і до 10, а ввечері з 18 – 23. Графіка вони не притримуються. Вчора з’явилася вода в пів дев’ятої, не раніше. І таким потоком, що навіть газова колонка не запускається".

І це при тому, що спека на той час була за 30 градусів. Директор комунального підприємства "Водгео" Ігор Кугот пояснив:

"Ми піднімаєм води більше, ніж наші потужності можуть. Ми за ці роки зробили 10 свердловин і зараз 15 числа робимо ще дві свердловини. Ми не стоїмо на місці, повірте, система до такоїго ступеню спустошується, що не вспіваємо наповнювати мережу. Одночасно включаються всі крани".

Провідна синоптикиня обласного гідрометцентру Яна Жукова пояснила: в умовах кліматичних змін води ставатиме все менше і надалі.

"При кліматичній нормі 410 мм випало лише 210 мм. Тобто, ми самі розуміємо, це трошки понад половину. До того ж 30% цих опадів — це саме оці швидкоплинні зливи. Тобто, за 2-4 зливи тривалістю менш як добу. І вони не встигають промочити ґрунт до потрібної глибини".

Промочити землю дощі не встигали, натомість встигали наробити шкоди на городах та полях. 13 травня — у селі Холодноярське на Смілянщині.

На Звенигородщині у селі Матусів 22 липня 15-хвилинний буревій пошкодив 61 домоволодіння та повалив десятки дерев.

Хроніки 2025: згадуємо головні події року на Черкащині
У селі Матусів усувають наслідки негоди. Суспільне Черкаси

Попри війну до Умані з усього світу їхали паломники, аби відсвяткувати новий 5786 рік за юдейським календарем. Саме тут розташована могила їхнього духовного лідера і вони вірять, що святкування біля неї приносить щастя. З’їжджатися почали за кілька тижнів до Нового року, який припав на 24 вересня. Загалом прибуло понад сорок тисяч паломників. Про це розповів заступник міського голови Олег Ганіч. До місцевого бюджету вони принесли понад 20 мільйонів гривень туристичного збору.

Команда Суспільного продовжує і надалі відстежувати всі важливі події в житті області, щоб ви оперативно дізнавалися лише перевірену інформацію. Слідкуйте за оновленнями на Суспільне. Медіа та у наших соцмережах:

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Підписуйтеся на WhatsApp

Вподобайте наш Instagram

Стежте за нами у Tik Tok

Топ дня
Вибір редакції
На початок