На водогонах міста Городище та села Лукашівка Чорнобаївської ТГ фахівці лабораторії Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб виявили відхилення від гігієнічних вимог за санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 14 до 18 липня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За словами медика, фахівці відібрали 123 проби питної води за мікробіологічними показниками та 90 — за санітарно-хімічними.
"Відхилення від гігієнічних вимог виявили за санітарно-хімічними показниками у двох пробах — на водогонах міста Городище, Городищенської ТГ знайшли перевищення вмісту заліза та у селі Лукашівка Чорнобаївської ТГ у воді перевищує норму амоній", — деталізував Володимир Папач.
Водночас за мікробіологічними показниками відхилень від встановлених нормативів не виявили, додав медик.
"Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням, на території області не зареєстровано. Про результати досліджень поінформовано голів зазначених територіальних громад, направлені відповідні пропозиції керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів".
Чим небезпечне залізо у воді
Залізо є природним мінералом, який часто зустрічається у воді, а його надлишок може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (місткості з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо окиснюється та перетворюється на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
Також вона додала, що можна застосовувати для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та інші домішки. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри", — пояснила Наталія Видра.
Чим небезпечний амоній у питній воді — Суспільне звернулося за коментарем до фахівців лабораторії Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Ми повідомимо вам цю інформацію, як тільки отримаємо її.
