На Черкащині у 2025 році озимими культурами засіяли 1 мільйон 216 тисяч гектарів площ. Урожай дозрівав у складних умовах — восени озимина потерпала від засухи, взимку — від перепадів температури, а навесні — від морозу. Нині через загрозу пожеж від російських атак на полях чергують автівки з водою.
Якого врожаю пшениці, жита, ячменю та ріпаку варто очікувати у 2025 році та чи планують зібрати збіжжя більше, ніж минулоріч — Суспільному розповів начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
Якісне зерно озимої пшениці повинно бути однакове за розміром, без цвілі чи шкідників, розповів керівник відділу рослинництва однієї з агрофірм Звенигородщини Олексій Клепка. За словами аграрія, для нього це тридцяті та одні з найтяжчих жнив, бо в тих погодних умовах, під час яких формувався врожай, працювати було нелегко:
"Досить складна була зима, не було снігового покриву, був значний дефіцит вологи, але в травні, дякуємо Богу чи не знаю кому, випала така кількість опадів, якої раніше в травні ніколи не було".
Наявність опадів та досвід допомогли отримати хороший показник — 80 центнерів із гектара, додав аграрій.
"Не завжди врожай і прибуток — це одне і те саме. Раніше, коли я був молодий і лише починав свій шлях, то, можливо, і ганявся за цифрами, не думаючи про прибуток. Це і зараз можна зробити, певними технологіями. 100 центнерів — це не питання. Але прибуток там буде нуль. Через це зараз у нашого підприємства, та і моє особисте бачення, — що головне не цифра, а основна рентабельність виробництва".
Пшеницю, якою засіяли чотири тисячі 700 гектарів, цьогоріч через погодні умови почали збирати дещо пізніше, але тримають хороший темп, розповів тракторист-машиніст Юрій Яценко.
"Умови є, у кабіні прохолодно, гарно, тільки працюй. При всіх умовах, якщо все добре складається — 50 гектарів пшениці чи кукурудзи за добу зібрати можна", — зазначив він.
Зі збором пшениці планують впоратися за два тижні, розповів керівник агрофірми Олексій Клепка.
"Зерно сухе, без ніякої доробки, чисте, класне. Все зерно, яке збираємо, ми відвозимо на хлібоприймальне підприємство в Корсунь-Шевченківський. Там із кожної машини роблять аналіз на класність, тому що кожен клас зерна засипається в окрему ємність".
Тим часом на сусідньому полі тюкують солому. Людей та техніки вистачає, розповіла директорка Шевченківської філії підприємства Лариса Калаур:
"Зараз при цій техніці, авіть нема на що образитися".
За словами пані Лариси, у будь-яку мить знищити урожай можуть "шахеди" і ракети, тому поряд про всяк випадок чергують автівки з водою:
"В нас є одна десятикубова машина, друга — 16-кубова. Люди попереджені, що, не дай Боже що, то трактори з бочками стоять готові до виїзду. Це небезпека, в такий час ми живемо просто".
За лічені хвилини знищити врожай може і чиясь необачність, розповіла речниця обласного управління держслужби з надзвичайних ситуацій Юлія Норовкова. Тож чергувати на полях та оборювати площі, з її слів,— обов’язок кожного аграрія.
"Із початку жнив 2025 року зафіксовані чотири випадки пожежі на полях. Серед основних причин — необережність з вогнем. Це або кинутий сірник, або недопалок. В результаті маємо таку картину, що пожежа починається в іншому місці, а розповсюджується на поля із зерновими. Також маємо два випадки, коли зайнялася сільськогосподарська техніка від перегріву. За аналогічний період минулого року був один такий випадок", — зазначила вона.
За словами начальника обласного гідрометцентру Віталія Постриганя, висока температура повітря та відсутність опадів в останні роки — це вже звичне явище для Черкащини. Епіцентром засухи стала Звенигородщина:
"Якщо в одному місці густо, то в іншому— пусто. У зоні, в якій знаходиться Черкаська область, кількість опадів незначна. Якщо говорити про посушливі явища, то це південний схід нашої області. Смілянщина та Чигиринщина практично кожного року потерпають від посухи. У цьому році найкраща ситуація на заході області — Жашківщина, Монастирище, Маньківка".
Попри засуху, озимі у черкаських фермерів вродили краще, ніж торік, розповів начальник обласної військової адміністрації Ігор Табурець:
"Минулого року ми зібрали 3,4 мільйона тонн, що значно менше, ніж у 2023 році. Але цьогоріч ми бачимо по первинному врожаю і по відгуках аграріїв, що врожайність вища, ніж торік. Тому прогнозуємо, що це буде не менше чотирьох мільйонів тонн зернових та зернобобових культур".
Площа посівів на Черкащині не змінилася з 2024 року, додав голова ОВА:
"Близько одного мільйона 216 тисяч гектарів посівів. З них більша частина — це пшениця, зернові культури. Далі йдуть технічні культури, і, звісно, овочеві".
З огляду на це, вартість зерна цього року зросте, розповів експерт Всеукраїнської аграрної ради Олексій Тартаківський.
"У центрі, зокрема, у Черкаській та Вінницькій областях, ячмінь зібраний. Ріпак зібраний відсотків на 30-40, пшениця – на 20. Більшою є проблема з північними регіонами, тому що опади, по-перше, затримують збиральну кампанію, а по-друге, це втрата по якості. Висока температура, висока вологість – це прямо ідеальні умови для розвитку грибків", – зазначив фахівець.
За словами Олексія Тартаківського, приводу для паніки немає – в середньому українці споживають близько семи мільйонів тонн озимих, тоді ж як збирають по 20 мільйонів тонн. Надлишок експортують.
Аби досягти високих показників, навчилися підлаштовуватися під ринок і погоду та винаходити нові стійкі сорти, розповів аграрій Ігор Гаро.
"Зараз спека, і все це створює виклики. Змінюється клімат, тому підбираються сорти. Хотілося б, щоб це були жнива перемоги, але вони для нас доволі символічні. Цього року в нас на ринок виходять сорти, які були створені, відібрані безпосередньо на нашій Руськополянській території, нашим колективом".
10 липня на Черкащині пронісся буревій. Окрім будинків та городів, він пошкодив й культури на полях, зокрема, у Черкаському та Золотоніському районах, розповів начальник обласного гідрометцентру Віталій Постригань.
"Якщо дивитися по Черкаської області, то масштаби пошкоджень не такі значні, і вони суттєво не вплинуть на вал зібраного врожаю. Умови для проведення жнивної кампанії ускладняються періодичними грозовими дощами, але ситуація не критична, і буквально через день-два вже змінюється погода, підсихає, і техніка знову-таки працює", — пояснив синоптик.
За словами тракториста Ігоря Яценка, на зборі озимих робота в полі не завершиться. Далі – час для ремонту та налаштування техніки:
"Займатимемося ремонтом інших агрегатів, соняшникових жаток, кукурудзяних".
Чи будуть культури врожайними — буде відомо згодом, додав Олексій Тартаківський:
"Кукурудза трішечки починає підсихати, висока температура. На серпень теж не дуже гарні прогнози: температура вище норми, опадів менше може бути. Картинка ще може змінитися".
